Суспільство (395)
Із цією жінкою, яку ви бачите на фотографії, я познайомилася минулого понеділка під час 54-го (так, уже 54-го!) мітингу на підтримку України біля пам’ятника князю Гедемінасу у Вільнюсі. Хоча «познайомилася» - не те слово, бо я так і не спитала її імені й не назвала свого. Жінка тримала в руках альбомні аркуші з явно «самодіяльними» написами. Ці плакатики привернули мою увагу.
Ще с перших днів повномасштабної війни Національна спілка журналістів України, за підтримки Міжнародної та Європейської федерації журналістів, почала створювати мережу Центрів журналістської солідарності. Спочатку їх було відкрито у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях. А згодом і в інших містах, зокрема в Запоріжжі – на базі обласної організацій НСЖУ. Співкоорденаторками Запорізького ЦЖС стали керівниці ЗОО НСЖУ – голова спілки Наталя Кузьменко та відповідальний секретар Валентина Манжура.
Сьогодні я мала дуже плідний день на події. Це безкоштовна неділя відвідування музею в Королівському палаці, виставки картин італійського художника Караваджо та аеронавтики там же. А ще залишився час поїхати на український майстер-клас писанкарства. Спочатку напишу про виставку аеронавтики.
У Квітну або Пальмову неділю у приміщенні громади Української греко-католицької церкви Неаполя відбувся майстер-клас з писанкарства, в якому взяли участь діти та дорослі. УГКЦ опікується українськими заробітчанами, проводить богослужіння українською мовою. Я вже знайома з українською активісткою громади Роксоланою і отримала запрошення взяти участь із дітьми у цьому заході. Як творча жінка, я дуже зраділа цьому. Але знайомі дітки-біженці сильно захворіли, і я пішла сама з умовою все їм розповісти.
