Назустріч тим, хто потребує допомоги

Rate this item
(2 votes)

Захист життя, допомога найуразливішим категоріям населення як під час збройних конфліктів, так і у мирний час – ось незмінні завдання Товариства Червоного Хреста, починаючи з перших днів його створення у 1918 році. За участю Червоного Хреста в області проводять цілу низку програм, спрямованих на подолання соціально-небезпечних хвороб, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам та місцевому населенню. Ці завдання залишаються незмінними і сьогодні. Ось тільки в умовах повномасштабної війни, яку розв’язали в Україні рашисти, кількість тих, хто потребує допомоги, збільшилася в рази, і працювати стало набагато складніше.

– Вже з 24 лютого ми перейшли на цілодобове чергування, оскільки до нас пішов потік гуманітарної допомоги та почали приїжджати люди з гарячих точок. Лише у ніч із 24 на 25 лютого прийняли 16 осіб – волонтерів, членів їхніх сімей та співробітників Червоного Хреста. Ми їх прийняли, видали сухпайки, влаштували на нічліг і відправили далі, вглиб країни, – розповідає голова Запорізької обласної організації Червоного Хреста Оксана Бекетова. – Приблизно через тиждень стали приходити фури з гуманітарною допомогою. З 29 лютого і по сьогодні ми приймаємо приблизно три фури на тиждень. Це в середньому 60 тонн вантажу. Здебільшого продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти. На початку війни, коли ще була холодна погода, також привозили теплі речі, електрообігрівачі, генератори, плівку для вікон. Коли почалися «прильоти» областю, ми передавали постраждалим від обстрілів цю плівку, щоб можна було хоча б тимчасово закрити віконні отвори. Хочу наголосити також на допомозі місцевого населення. У перші дні війни, коли ще не приходили централізовано гуманітарні вантажі, нам приносили необхідні речі звичайнісінькі люди. Вже 24 лютого ми віддали свою конференцзалу під склад, і надвечір він був забитий повністю. Запам’ятався також випадок, коли повз наш офіс проходив якийсь хлопець, виявилося – американець. Побачив чергу на отримання гуманітарної допомоги, став розпитувати англійською, чим може допомогти? А потім пішов з одним із наших волонтерів до найближчого супермаркету, накупив найрізноманітніших продуктів [одного лише цукру 30 кг, а також крупи, консерви та ін.], передав Червоному Хресту та пішов. Навіть своє ім’я не назвав.

Щоб не відступати від правди, слід також сказати, що є такі «персони», хто, користуючись важким моментом, намагається нажитися на горі інших. За словами співробітників запорізького Червоного Хреста, їхній офіс кілька разів намагалися обікрасти – виламували двері, розбивали вікна. Тому вже після 24 лютого було встановлено камери стеження, міцний паркан, електричні ворота. Крім того, у приміщеннях постійно, у тому числі й у нічний час, чергує ціла група волонтерів.

Окрім того, окремі «діячі» займалися тим, що продавали номери у черзі за гуманітаркою. Проте тепер запис на отримання гуманітарної допомоги проводитись виключно по телефону, і це позбавило шахраїв можливості наживатися за рахунок інших.

Сьогодні обласна організація Червоного Хреста роздає гуманітарну допомогу у чотирьох пунктах по Запоріжжю та кількох по області [колишні Вільнянський, Новомиколаївський райони, Гуляйполе, Оріхів]. Допомагають біженцям, малозабезпеченим, багатодітним сім’ям, людям з інвалідністю, пенсіонерам та ін. При цьому просять, щоб одержувачі приходили за допомогою не частіше, ніж раз на місяць, тому що нужденних дуже багато. До того ж, гуманітарку сьогодні в місті роздають й інші організації.

Також у березні-квітні певним категоріям громадян видавали «ваучери Сільпо» – на 2200 грн. кожен. На цю суму власники ваучера у мережі супермаркетів «Сільпо» могли вибрати необхідні для себе товари. Усього роздали десять тисяч таких ваучерів. Також з травня по липень включно додатково видаються подібні ваучери, але тепер лише єдиній категорії – багатодітним сім’ям із числа внутрішньо переміщених осіб, які офіційно зареєстровані та зупинилися у місцях компактного проживання.

До того ж запорізький Червоний Хрест забезпечує продуктовими наборами співробітників місцевих медичних закладів – насамперед тих, хто з початку війни не отримує у повному обсязі зарплату. Така ж допомога буде передана працівникам дитячих садків. Надається серйозна підтримка й інтернатним установам [ліжка, подушки, пральні машини, миючі засоби та ін.].

Якщо ви теж хочете надати посильну допомогу нужденним, то зараз найбільш потрібні: електробатарейки, ліхтарики, пауербанки, маленькі побутові газові балони, свічки, білизна, вологі серветки, одноразовий посуд, продукти харчування тривалого зберігання.

Загін швидкого реагування: «Виїжджаємо в гарячі точки двічі на тиждень»

Головне завдання загону швидкого реагування Запорізької обласної організації товариства Червоного Хреста України – оперативно відгукуватись на будь-яку надзвичайну ситуацію. В умовах воєнного часу – це допомагати в евакуації населення з гарячих точок та окупованих територій, надавати першу медичну допомогу та психологічну підтримку постраждалим, доставляти гуманітарні вантажі нужденним у небезпечні райони та ін.

– З перших днів війни ми допомагали в евакуації населення з Маріуполя, Енергодару, Бердянська, Мелітополя та інших територій, які були окуповані ворогом, – розповідає командир загону Віталій Цибарєв. – Пізніше вивозили людей із зон інтенсивних обстрілів у районі Гуляйполя та Орєхова. На даний час масова евакуація вже не проводиться, оскільки майже всіх, хто хотів виїхати, вже вивезли. Але ми продовжуємо доставляти гуманітарні вантажі до Гуляйполя, Преображенки та інших населених пунктів, які продовжують постійно обстрілювати. Як правило, там немає можливості придбати продукти харчування, медикаменти та інші предмети першої необхідності, оскільки не працюють ні магазини, ні аптеки. Тому ми формуємо пакети гуманітарної допомоги, відвозимо їх та передаємо нужденним. Виїжджаємо зазвичай не рідше двох разів на тиждень…

Запорізький загін швидкого реагування складається із п’ятнадцяти волонтерів. До війни всі вони мали цілком мирні професії та працювали хтось економістом, хтось менеджером, продавцем чи водієм. [Наприклад, командир загону, як приватний підприємець, представляв і досі представляє у Запоріжжі німецьку фірму з продажу автомобільних олій]. Однак після нападу росії на Україну добровільно вирішили вступити до загону швидкого реагування і з цією метою пройшли необхідний курс навчання – з надання першої медичної допомоги, уміння правильно поводитись у надзвичайних ситуаціях тощо. Але найголовніше для такої роботи – це власна психологічна стійкість і те, як ти зумієш застосувати отримані знання на практиці у надзвичайних умовах. За словами волонтерів, майже за п’ять місяців війни бувало всяке – і під обстріл попадали не раз, і на заміновані дороги натикалися…

– У таких ситуаціях позіхати та розмірковувати ніколи, – зазначає Віталій. – Потрібно діяти. Коли починають стріляти, наша методика елементарно проста – їхати якнайшвидше, а потім ще швидше… Але психологічно найскладніше навіть не це, а те, що кожного разу, приїжджаючи в той самий населений пункт, ти помічаєш нові й нові руйнування. І прокручуєш у голові, що, наприклад, ще два дні тому цей ось будинок був цілий, там жили люди, а тепер від нього залишилися тільки стіни, а на подвір’ї з’явилася величезна вирва….

Всією сім’єю – у волонтери

Даша Гурова – моя сусідка, мешкає разом із сім’єю в одному зі мною під’їзді. Після початку повномасштабної війни я ні Дашу, ні її чоловіка Максима Шишку практично не бачила. Навіть думала, що вони, можливо, виїхали із дітьми із Запоріжжя. А нещодавно зустріла її у будівлі Запорізької обласної організації товариства Червоного Хреста України. Виявилося, що вони з чоловіком з перших днів війни пішли волонтерами у Червоний Хрест, цілодобово пропадають на новій роботі, тому і вдома їх застати вкрай складно. З’ясувалося, що 13-річну доньку Машу вони відправили до рідні, подалі від лінії фронту. А ось син, якому виповнилося вже 19, навідріз відмовився їхати. І теж зайнявся волонтерством.

– Справ дуже багато, і всі невідкладні, – каже Даша. – Крім того, що ми допомагаємо нашому місцевому населенню – насамперед інвалідам та малозабезпеченим сім’ям, також займаємося внутрішньо переміщеними особами, які прибувають до Запоріжжя з гарячих точок та тимчасово окупованих територій. Формуємо та роздаємо продуктові набори, постільну білизну, засоби гігієни та ін. Щодня надаємо допомогу тим, хто її найбільше потребує. Крім того, передаємо до лікарень медикаменти, які отримує Червоний Хрест лінією гуманітарних вантажів…

При цьому до самого офісу обласної організації постійно приходять люди за допомогою. І кожному слід приділити увагу. Тому вільного часу у волонтерів майже немає.

За словами Даші, вона «волонтерит» безпосередньо у Запоріжжі, тобто у відносній безпеці, а ось Максим нерідко ризикує життям:

– Він у складі загону швидкого реагування обласної організації товариства Червоного Хреста супроводжує гуманітарні конвої у найгарячіші точки. Звісно, дуже боюся за нього та за всіх наших хлопців, але розумію, що вони виконують дуже важливу місію. Ось сьогодні їхній загін повернувся з Гуляйполя, яке перебуває під постійними обстрілами. Слава Богу, всі живі! Зараз це найголовніше…

Світлана ШКАРУПА, газета «МИГ»

Read 122 times Last modified on Понеділок, 01 серпня 2022 18:21

Latest from
Notice: Undefined property: stdClass::$author in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Notice: Trying to get property of non-object in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435