Журналістика під час війни

http://jerait.com

В Івано-Франківську відбулося засідання круглого столу на тему  «Журналістика під час війни: виклики, проблеми, перспективи», яке провели Університет Короля Данила й Івано-Франківський Центр журналістської солідарності.

Серед спікерів заходу – полковник, заступник командира військової частини з морально-психологічного забезпечення Олександр Кухарук, координаторка Центру журналістської солідарності, заслужена журналістка України Вікторія Плахта, аналітикиня digital-відділу Херсонської філії ПАТ «НСТУ» Таміла Іванова, журналістка газети «Трудова слава» з Херсонщини Ганна ВодницькаЄ головний редактор Інтернет-видання «Голос-Інфо» та газети «Голос-Інформ» Віталій Чорненький, керівниця психологічної служби Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області Іванна Пучко.  

Полковник Олександр Кухарук поділився з учасниками круглого столу принципами поширення інформації під час війни та взаємодії журналістів із військовими. «Мені доводиться взаємодіяти із журналістами. Дуже важливо розуміти з точки зору людей, які там перебувають, що той репортаж на кілька хвилин, котрий ви готуєте, для них та їхніх  рідних може тривати вічність. Наведу приклад Мар'яни Треско. Це бойовий медик «Квітка» з Івано-Франківщини, яка загинула наприкінці вересня. Буквально за кілька тижнів до загибелі, журналісти зробили про неї репортаж, як вона залишила роботу за кордоном та приїхала боронити рідний дім. Журналісти, мабуть, і не здогадувалися, що цей репортаж стане єдиним джерелом інформації про людину. Я про те, що ваша робота, дарує людям вічність. У гіршому і кращому розумінні цього слова», – розповів військовий. 

Також Олександр Кухарук наголосив на важливості принципу «Не нашкодь». Оскільки подекуди через неосвіченість, гонитву за хайпом, журналіст переступає певні межі, які переступати недопустимо. В таких випадках підривається до нього довіра, а реакція військових буде різкою. З такої простої причини, що навіть дрібні помилки можуть вартувати комусь життя.

Про підтримку журналістів та важливість професійної солідарності розповіла координаторка Центру журналістської солідарності Вікторія Плахта:

- З перших днів війни НСЖУ розуміла, що журналісти потребують допомоги. Як наголосив наш колега Тарас Грень на одному із тренінгів, які проводив івано-франківський центр, журналісти на війні стають мішенню номер один. Ще до відкриття центрів ми почали допомагати журналістам засобами захисту, а колегам, які приїздили на Івано-Франківщину, намагалися допомогти із місцем проживання. Наші донори з-за кордону допомогли нам забезпечити засобами захисту, відео- та аудіотехнікою, сонячними батареями й паверками знімальні групи з центральних телеканалів, зі східних та південних областей, частково – місцевих. Із початком роботи Центру журналістської солідарності ми розширили сферу допомоги. Зокрема, створили належно обладнані робочі місця, налагодили надання журналістам, які знайшли прихисток на Прикарпатті, юридичної, психологічної, матеріальної та гуманітарної допомоги. Також приділяємо увагу й навчанню, й організації їхнього дозвілля. У співпраці із військовими журналістами, надзвичайниками, психологами ми провели низку тренінгів, які допомагають журналістам працювати у нинішніх реаліях, адже робота медійника передбачає готовність до розвитку будь-яких подій. Зокрема, важливим фактором є психологічна та медична підготовка.

Віталій Чорненький, головний редактор інтернет-видання «Голос-Інфо», здійснив кілька поїздок у зони бойових дій, на прифронтові та деокуповані території. До своїх відряджень він готувався заздалегідь, однак передбачити все не вдається:

- Перед тим, як їхати, потрібно чітко визначити завдання: для чого ти їдеш і чого очікуєш від поїздки. Зрозуміло, що формується певне редакційне завдання. Я зрозумів: не потрібно бути у розпачі, якщо під час поїздки не вдасться досягнути поставлених раніше цілей. Ми можемо мати певні очікування, та коли ми на місці, картина може бути зовсім іншою. Не потрібно ображатися на військових, коли вони коригують вашу роботу, бо не всі речі можна висвітлювати і не весь матеріал може вийти зараз. Наприклад, у нас багато відзнятого матеріалу чекає закінчення війни.

Війна внесла різні корективи у роботу журналістів. До прикладу, журналістка Суспільного. Херсон Таміла Іванова розповіла, як доводиться працювати у контексті окупації:

- Ми керуємося принципом «Не нашкодь». Нам дуже важливо не нашкодити військовим, а також і людям,  які перебувають в окупації. У нас є довірені особи, які повідомляють про ситуацію, і ми бережемо їхню анонімність. Розуміємо, що важливо зазначати джерело, та я вважаю – у випадку загрози безпеці людини, анонімності не уникнути. 

- Проведення заходів такого масштабу є надзвичайно важливими саме зараз, адже журналісти – це ті люди, котрі можуть і мають надавати розголосу тим чи іншим фактам воєнних злочинів та гуманітарних катастроф, привертаючи увагу міжнародної спільноти. Щиро вдячна всім, хто відгукнувся й зголосився виступити на нашому круглому столі, присвяченому журналістиці та її проблемам під час війни. Ми вистоїмо й триматимемо ще міцніше наш інформаційний фронт!», – ділиться враженнями співорганізаторка круглого столу, завідувачка кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Віра Качмар.

Модерував захід письменник, журналіст, доцент кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю УКД Іван Ципердюк.

http://jerait.com