Фортеця Сант-Ельмо (Castellо Sant-Elmo) височить над містом Неаполь з найвищої точки пагорба Вомеро, звідки відкривається неймовірний краєвид на Неаполітанську затоку, історичний центр, набережну та вулкан Везувій. Словом, листівки міста.
На стенді біля входу викладено історію створення споруди. Замок Сант-Ельмо за час існування служив для різних цілей: спочатку в ХІV – це палац короля, потім оборонна фортеція у вигляді шестикутної зірки ( вона дозволяла використовувати меншу кількість людей та зброї для оборони) за наказом віце-короля Педро де Толедо. Його ім'ям названо головну вулицю та станцію метро в історичному центрі . З 1860 до 1952 року Кастель Сант-Ельмо використовували як військову в'язницю. Після цього фортеця перебувала у володінні військових до 1976 року. На початку вісімдесятих років минулого століття замок було передано до Управління з художньої та історичної спадщини міста Неаполя.
Наразі там проводяться художні виставки, театральні та музичні фестивалі і інші події. А протягом літніх місяців на верхньому майданчику замку, що виходить на колишні військові приміщення, проводять кінофестивалі і концерти.
Великі зовнішні стіни замку, а також його внутрішні приміщення справляють видовищний ефект. Мене вразили величезні площі коридорів замку. На його верхній майданчик можна заїхати на великій кареті. Що, мабуть, і діялося. З боків коридорів розташовані вікна-бійниці, а по боках оглядові майданчики.
На самому верхньому з них можна бачити дві найбільш відомі установки – інсталяції: великий металевий шолом та конічна металева скульптура з вирізами по периметру. Поруч знаходиться маленька церква, на якій розташований годинник з стрілками-ножами, що крутяться через маленькі інтервали часу. Так цікаво, що я зняла їх на відео.
Нагорі по всьому периметру йдуть широкі оглядові майданчики, ними ходили колись вартові. І стоять стаціонарні телескопи.. Кидаєш у щілинку 1 євро і насолоджуєшся панорамними видами під замком. Там же знаходиться спостережний пункт, прикрашений всередині керамічною мозаїкою. . Я ходила з широко розплющеними очима. Як, взагалі, будували такі величезні споруди! І добре - на віки! Нам туристам тепер є на що подивитися.
Обійшовши замок довкола, я побачила два ліфти, які піднімають відвідувачів на верхній майданчик. А я піднімалася пішки!
Йти звідси не хотілося. Так би й стояла і милувалася містом та морем. Пройти до замку можна двома шляхами. Швидким - на метро Ванвітеллі і 15 хвилин пішки. Вартість квитка 5 євро - та гуляй до 18-30. Але є ще довгий шлях знизу з історичного центру Неаполя сходами Педаментина. Підйом супроводжується красивими панорамними краєвидами на Неаполь.
Я спустилася вниз із замку і вийшла на вулицю Толедо. Цей спуск мені здався таким довгим та ще звивистим, сходинки з широким проступом, круті повороти. Втім, ви зрозуміли, як важко піднятися знизу вгору до фортеці. Але люди вперто йшли. Щоправда, дедалі більше молоді. А ще з обох боків розташовані житлові будинки. Як вони ходять на роботу і в магазини?
Сьогодні величний шестикутний замок Сант – Ельмо є одним з найулюбленіших місць туристів.
Світлана Костюк, фото автора