Вона рано пішла на свій хліб: батьки — сільські трударі, сім‘я багатодітна, тож треба було просто працювати. Та й село, де пройшли дитячі та юнацькі роки, мало дуже красиву назву — «Труженка», тож вже своєрідно націлювало на плідну працю.
Успішне навчання в школі відкрило дорогу до сільськогосподарського інституту, а отримавши диплом, молодий спеціаліст, Катерина Луценко приїхала у Василівський район. Працювала у відгодівельному радгоспі «Василівський», на тваринницькому комплексі колгоспу ім. Ватутіна, у райкомі партії, і вже понад тридцять років є керівником господарства.
Всього було за ці роки: падінь і злетів, успіхів і прорахунків, втрат і досягнень. Як сама оцінює: останніх більше. Та головне те, що ці роки дали професійну і життєву мудрість, заробили колосальний авторитет цій невтомній жінці-трудівниці, активній громадській діячці, для якої давно саме ця справа — громадська, стала частиною її великого життя. Адже у Катерини Василівни понад двадцять п‘ять років депутатського стажу: від обранки до районної ради і до представниці Василівщини в обласній раді. І на нинішніх виборах вона знову стала депутатом Василівської районної ради.
Агрофірма «Злагода», якій дала життя Катерина Луценко, на хорошому рахунку у районі. Підприємство прагне йти в ногу з часом, спеціалізуючись на вирощуванні зернових та технічних культур. На базі «Злагоди» постійно проводяться обласні й районні семінари, на яких аграрії активно діляться досвідом своїх новинок у технологіях обробітку землі, а молодь переймає неоціненні навички своїх старших колег. І, демонструючи свої розкішні поля, Катерина Василівна завжди з гордістю говорить про весь свій колектив, про трударів села, які дійсно роблять святу справу — вирощують хліб.
— Я пишаюсь тим, що присвятила своє життя роботі на землі, — говорить Катерина Василівна. — Поле прекрасне у будь-яку пору року. Воно завжди зачаровує і його просто не можна не любити. Я горда за свій колектив і за всіх сільчан, бо саме вони є національним надбанням нашої країни. А буде у нас хліб, то буде й загальний достаток у кожного!
За свій нелегкий трудовий шлях, за невтомну працю Катерина Василівна має багато відзнак — від районного до всеукраїнського рівнів. Та головна відзнака у її житті, як сама вважає, — це прекрасні дві доньки і такі ж зяті, які пішли материною стежкою, працюють у сільському господарстві. Це та велика пошана колег, односельців, всіх жителів Василівщини, які багато років обирали її депутатом обласної ради. Скільки ж вдячних справ на рахунку цієї невгамовної жінки! Про активність депутата Луценко красномовно свідчать освітлені вулиці і відремонтовані дороги у багатьох населених пунктах, соляні кімнати у дитячих садках Василівки і Дніпрорудного, багаточисленна матеріальна допомога тому, хто конче потребував підтримки.
Міцні багаторічні стосунки у Катерини Луценко склалися з Запорізькою обласною організацією Національної Спілки журналістів України. Вона – постійний учасник всіх числених благодійних акцій, які започаткувала та проводить наша регіональна спілка. Вона ніколи не відмовляла журналістам у допомозі у скрутні часи, завжди щиро відгукується на всі прохання щодо організації заходів. Медійники недарма вважають її Гордістю Запорізького краю, і це горде звання вона носить заслужено.
А ще вона є хорошою, незамінною подругою, здатною прийти по першому поклику, визволити з біди і не заздрити щастю інших, здатна забезпечити своїм близьким надійний та затишний тил. Катерина Василівна — справжній приклад порядності, відповідальності, людяності для своїх дітей, онуків, для багаточисленних друзів.
Ось така щедра наша нива виплекала у своїх долонях добру, чуйну жінку – вмілого організатора і керівника. Тож нехай завжди те добро, яке віддавала і ще довго віддаватиме людям Катерина Луценко, повертається до її серця сторицею!
Тетяна Овчиникова