Культура (208)
Дід, нахмуривши густі та сиві брові, запалює свою різьблену трубку та жадібно втягує дим. Вечір вже в повній мірі захопив владу над днем і тільки полум'я захищає кімнату від пітьми, та дарує спокій. Здається, що таку атмосферу, зруйнувати неможливо. Але...
До кімнати з піснями, сміхом та веселощами забігають дітлахи. Це онуки старого діда, яких він дуже любить і частенько повчає. Для діда це була несподіванка, і він навіть дещо розгнівався, але гнів швидко змінюється посмішкою. Він звичайно радий цим не проханим гостям, і цікавиться, що саме привило їх до нього в таку пізню годину?
Діти в один голос закричали: "Розкажіть цікаву історію!"
Небо у ці дні кольору молока, густого сигаретного диму та розбавленої акварелі. Біле.
Птахи, що влітають у це марево, пропадають назавжди з виду. Чутно лише їх крики, їхні розмови.
Небо над моє головою – частинка туманного Альбіону. І якщо заплющити очі, перегукування чайок у гущі туману переносить тебе на узбережжя зимового океану.
Білі чайки у білому небі.
Людське життя ще той феномен…
З вами колись траплялось так, що одна єдина зустріч з незнайомою людиною змінювала все? Особливо коли це чарівний хлопець з приємною зовнішністю та з блискавичним гумором, а ти здавалось б звичайна дівчина, що, окрім рожевих мрій, має гарні очі. Насправді це звичайна ситуація, лишень нове знайомство, але не тоді, коли проявляється надмірний інтерес до особи, виникає неабияка симпатія.
Шість років – це багато чи мало? Для історії – мить, у звичному нам повсякденному відліку все залежить від того, скільки зроблено, що вмістилося в цей період часу. А от для Ірини Конаревої цей відрізок часу вмістив у собі ціле життя – не тільки її власне, але й великого творчого колективу. Шість років тому Ірина Едуардівна стала генеральною директоркою Запорізької обласної філармонії і робота стала основним змістом її такого нелегкого, але прекрасного і творчого буття.
Заслужений працівник культури України, член Національної спілки театральних діячів України, володар Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття», віце-президент громадської організації «Всеукраїнська федерація «Спас», кавалер Ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня – це все про очільницю нашої обласної філармонії Ірину Конареву. Сьогодні вона – моя співрозмовниця.
