За час війни Запоріжжя перетворилося на один з найбільших гуманітарних центрів в Україні. Тут діють десятки благодійних фондів та центрів допомоги. Пів року тому в місті було створено кар’єрний хаб «ВОНА», який надає допомогу жінкам, що постраждали від домашнього або гендерно зумовленого насильства та знаходяться у групі ризику або потрапили в скрутні життєві обставини. Проєкт реалізується Фондом ООН в галузі народонаселення UNFPA за фінансової підтримки USAID разом з ГО «Ділові українські жінки в Запорізькій області».
Ось і я дозріла до відвідування всесвітньо відомого туристичного бренду - музею просто неба - міста Помпеї. Точніше, його руїн. Помпеї – це одне з найдавніших римських міст, розташоване на території провінції Неаполь в області Кампанія. Ще зі школи, вивчаючи історію Римської імперії, я знала про це місто.
По всій Італії у великих містах як от у Турині, Римі та Неаполі прокотилися жовто-блакитні маніфестації українських громад у річницю повномасштабного вторгнення російської армії до нашої рідної країни - України.
Наш понеділковий мітинг на підтримку України цього тижня перенесли на п’ятницю, 24 лютого. Зі зрозумілих причин. На вільнюському майдані Катедральному зібралося значно більше народу, ніж зазвичай. Сотні, ба й тисячі українців і громадян Литви.
Починаємо публікації циклу нарисів, автори – наші колеги-переселенці з окупованих та прифронтових територій України, якими нині опікується Запорізький Центр солідарності журналістів. Відкривають цикл спогади гуляйпільського журналіста Івана Кушніренка.
22 лютого 2022-го поїхала у гості до сім’ї молодшої дочки у м. Дніпро. А через день рано вранці телефонує з Оріхова чоловік і повідомляє: «Війна! Росія напала на Україну!»
Уявляєте, мій стан після таких слів? Розгубленість, розпач, тривога—емоції переповнювали. Інформація, яку отримували цього дня і пізніше, вражала. Складно було повірити, що сусіди, що називали себе братнім народом, скидають снаряди на мирні міста і села, нищать «градами» житлові будинки, школи і дитсадки. Тисячі смертей українців, цивільних громадян, у тому числі дітей, стали жертвами обстрілів рашистів.
Оріхівська газета «Трудова слава» призупинила свій вихід із початком повномасштабного вторгнення РФ. Майже з перших днів загарбники намагаються стерти з лиця землі це невеличке місто. Працювати і видавати газету там стало неможливо, адже передусім необхідно було рятувати життя.
Скільки триває повномасштабна війна, стільки Світлана Карпенко почувається боржницею перед передплатниками… Крайній номер «Трудової слави» усією редакцією переробляли на ходу: він мав вийти 24 лютого, але затримався на два дні.
Ви помиляєтесь, якщо вважаєте, країною вічної любові Францію. Ні, ніжним французам далеко до палкого італійського кохання, яке народилося під спекотним сонцем цієї пристрасної країни.
То як же святкують День закоханих на батьківщині цього свята – в Італії? Мене дуже зацікавило це питання. Адже воно названо на честь Святого Валентина, і спочатку вважалося святом весни, яке вшановує Католицька церква.
Світлана Залізецька, редакторка провідного інформаційного сайту міста Мелітополь. За зрозумілих обставин журналістка не може вказати його назву, бо їй довелось зректися не тільки інтернет-ресурсу, а навіть власного імені, щоб тільки врятуватися й виїхати з окупації на вільну територію України.
«Ми максимально і всіма можливими способами намагалися розповісти людям про те, що відбувається в Мелітополі»
Ірина Лісова з дитинства мріяла працювати в редакції дідуся – будівля «Пологівських вістей» у містечку на Запоріжжі була для неї другою домівкою. Минули роки і мрія здійснилася: Ірина стала спочатку просто журналісткою, а потім і редакторкою «дідусевої» газети. Але звична робота і життя обірвалися в одну мить: газета перестала виходити через повномасштабне вторгнення росіян і окупацію міста. Саму ж будівлю загарбники зруйнували....