Неаполітанські замальовки переселенки - 9

Rate this item
(0 votes)

Національні особливості італійців у Неаполі

За час перебування у вимушеній евакуації в Італії, що дала притулок після російського повномасшабного вторгнення в мою рідну країну Україну, я зібрала колекцію побутових спостережень за життям простих італійців у Неаполі.

Отже…

Снідають круасанами, або всякими булочними смакотами та капуччино. Не завжди за столиками. Бачила рано-вранці і машини з пасажирами, які під'їжджають  до маленьких пекарень, яких тут багато, і беруть з собою сніданок. На кожному кутку чекає спокуса випічки, що смачно пахне, яку виставляють прямо в маленьких вітринках під склом. Це круасани, булочки, бублики з листкового тіста, шматочки піци, що розрізають, і ... о-ьо-ьо-й! скільки ще сортів будь-яких «дольчиков» (з італійської - пироженки).

Базарів у нашому розумінні немає зовсім. Все свіже з полів продається в численних приватних магазинчиках, і  там ще безкоштовно дарують якусь зеленушку. Є оптові овочі, звідки приватники беруть товар. А ще маленькі вантажівки розвозять овочі дворами.

Ми сумуємо за нашими овочами та продуктами. Свіжі огірки, солоні, оселедці, гречки і т.д. Огірки у великих супермаркетах продають, але вони несмачні. Але ж і тут наші українці на висоті! Відкрили щонайменше десяток українських магазинів. Один із них знаходиться біля нашого метро. І ми зачастили туди. Свіжий кріп, шавель, петрушка, огірки різні, насіння, сметана, кефір. Все наше та трохи польського товару. А які м'ясні вироби! Самі ми готують наші національні страви – борщик червоний та зі щавлем, картоплю у різних видах, вареники, котлетки.

Неаполітанці дуже ввічливі, дружелюбні, чуйні, співчуваючі та усміхнені. Це не північ Італії, там ближче до Європи, та дуже відчувається її вплив. Всюди вітаються, на вулиці, в магазинах з усіма, допомагають порадами і терпляче вислуховують наші прохання «безбожною»  італійською мовою. У хід ідуть жести, малюнки. Я ношу з собою маленький блокнотик та ручку. Потихеньку вивчаю чужу мову і можу пояснити «по-грузинськи» - подати, дивитися, купити і т. д., але чисельники для мене дуже  важкі, тому їх  мені  пишут   у  блокнотику. А  для продавчині в магазинчик через дорогу  мені  сестра пише записку.  А взагалі у мене є чарівне слово «аюто» - допомога, на яку відразу відгукуються.

Подобаються балкони будинків. Тут дуже м'яка зима, заморозки бувають вкрай рідко, тому багато з них прикрашені різноманітною квітучою зеленню, начебто  господарки змагаються на кращий балкон. Вони дуже чисті, без нашого комірного мотлоху і рідко засклені. Щоправда, помічала розміщення бойлерів, акуратних шаф та сміттєвих баків. Тут сміття суворо сортують, коплять і виносять строго щодня. Наприклад, у понеділок – залишки їжї, у вівторок - скло тощо.

Дуже цікаво розміщення лічильників води та газу – зовні, на будинках. Але буває  і в квартирах. Їхні свідчення мешканці нікуди не передають, службовці обслуговуючих компаній двічі на рік самі роблять рейди і наприкінці року підбивають підсумки.

Господині італійки поголовно всі «єноти-полоскуни». Щодня прають та розвішують білизну. Що поробиш, спекотна країна.

При народженні дитини на двері вивішуються гарні банти кольором  по статі малюка. Бездомних кішок та собак немає! Але тротуарами треба  обережно ходити, бо господарі за своїми улюбленцями не прибирають їхні природні потреби. «Обережно! Міна!».

Ще одна напасть. Салюти. Особливо у їхні свята, які можуть тривати тиждень. Мало того, що ввечері і навіть до першої години ночі, але і вдень. Так голосно, як ракета над нами. Тільки заснеш, а тут ба-бах! А ми ще живемо біля CASA KOMUNALE – місцева влада комуни Муньяно. Тут щосили намагаються не впасти обличчям у бруд, та гатять що є сили.

Бомжів у нашому районі немає, кілька разів зустрічала біля церкви  темношкірих жебраків. Але у центрі міста багато. П'яниць взагалі не бачила. Біля кафе на стільцях сидять чоловіки дорослого року і дивляться на перехожих. А ще збираються чоловічим гуртком у кафе та, потягуючи у крайньому випадку пиво, грають у карти, доміно чи просто спостерігають. Взагалі, пенсіонери тут нічого не роблять, ходять за покупками, сидять на балконі, збираються біля магазинів маленьким гуртком і голосно балакають. На рибалку не ходять, у гаражах не сидять, горілку не п'ють: тут або індивідуальний гараж, або  автівки стоять  у внутрішніх двориках. Але вино п'ють перед обідом. І завжди пропонують усім каву.  Будь то посильний, сантехнік,  хатня працівниця чи подруга.

Італійці - дуже галасливий народ. Тріщать, як сороки. Влітку вікна вдень та вночі всі відчинені. Дома дуже близько стоять навпроти. Скрізь голосно розмовляють,  жестикулюючи.  Спочатку я  думала,  що  вони сваряться.  В автобусі, метро, на вулиці,  у магазинах між собою чи водієм. Голова тріскотить від них.  І діти все це переймають. Невиховані малюки - примхливі «пупи землі». І батьки - дідусі, просто мліють від них. Особливо – батьки, гуляють з ними і беруть їх всюди за собою, ніякого режиму.

Натомість жодних правил етикету. Пофігісти ще ті. Головне -це - Я. Не уступають  нікому  місце у транспорті,  не подають руки жінкам, Стоять посеред тротуару і ні на см не посунуться. Обходь їх! На дорозі зупиняться машина та мотоцикл поряд, знайомі. Вони вітаються кілька хвилин, а позаду трафік з машин. Взагалі, моторин дуже багато, ганяють як гонщики, так і дивись, зіб'ють. Жодних правил дорожнього руху. Поліції теж не видно, дуже рідко карабінери проїдуть та присутні  на святах.

О! Жіноче спостереження. Майже всі жінки миють голову лише один раз на тиждень, у неділю. Як лікар прописав! Займають довгі черги в перукарню (перукьере), роблять укладку і цілий тиждень так ходять. Як вони сплять із нею, не знаю. Напевно, це стосується лише працюючих жінок. А у більшості - красиве довге волосся.

Тож у кожній країні свої національні особливості життя.

Світлана Костюк

Read 206 times Last modified on Неділя, 06 листопада 2022 15:32

Latest from
Notice: Undefined property: stdClass::$author in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Notice: Trying to get property of non-object in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435