Синдром «сплати за співчуття», чи як журналістам мобілізувати внутрішню енергію при професійному психічному вигорянні
Вже понад чотири роки журналісти прифронтового Запоріжжя працюють в надскладних умовах, висвітлюючи наслідки майже щоденних російських обстрілів та злободенні виклики в умовах війни. Постійний контакт із травматичними подіями, високий рівень відповідальності та тривалий стрес можуть призводити до професійного вигорання.
Центр журналістської солідарності Запоріжжя регулярно проводить зустрічі і тренінги для медійників за участю психологів та психотерапевтів, адже турбота про власне психологічне здоров'я є такою ж важливою складовою безпеки журналіста, як знання правил роботи у зоні підвищеного ризику. На зустріч із журналістами завітав і клінічний психолог Запорізької обласної клінічної лікарні, психотерапевт Юрій Дерновий, який вже понад 16 років працює у сфері психологічної допомоги та психотерапії.
Тема зустрічі — «Психоемоційне вигорання журналістів: як вчасно розпізнати його симптоми, зберегти психологічну стійкість та опанувати дієві способи самодопомоги».
Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, вигорання – це синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося успішно впоратися. Емоційне вигорання - стан психічного та емоційного виснаження, який виникає в результаті тривалого стресу та високої емоційної напруги. Воно не є медичним діагнозом, однак значно погіршує якість життя.
Професійне вигорання – це підвид психоемоційного вигорання, яке має такі основні ознаки:
- поганий сон, хронічна втома,
- виснаження, навіть після відпочинку,
- проблеми з обміном речовин – відсутність апетиту, або переїдання,
- байдужість до роботи, відстороненість,
- зниження професійної ефективності, навіть саботаж.
- Тривалий стрес, - зазначає Юрій Дерновий. - ще у 50-60 роки минулого сторіччя науковці назвали синдромом «плати за співчуття», бо синдромом крайнього емоційного виснаження страждають певні кола людей.
До груп ризику, додає він, відносяться люди, які стикаються з важкими конгвінтивними ситуаціями, працюють понаднормово і не мають часу на повноцінний відпочинок, ті, хто переживають певні вікові кризи похилого віку, а також які за свою роботу отримує невисоку винагороду.
Перша реакція організму майже непомітна, а вже далі поступово може настати стадія, коли загострюються всі хронічні хвороби, частішають проблеми з тиском чи з’являються алергічні реакції.
Що з цим робити? І як вчасно розпізнати симптоми професійного вигорання? Як мобілізувати свою внутрішню енергію?
Юрій Дерновий, насамперед, радить позбутися джерел стресу і не забувати про помірні фізичні навантаження, дотримуватись балансу «робота – відпочинок», не ігнорувати сигнали перевтоми. А головне - не боятися звертатися за підтримкою до фахівців, адже вчасне розпізнання ознак професійного вигорання допоможе зберегти внутрішню рівновагу, професійну ефективність, мотивацію та власний ресурс.
Людмила Долженко, Ніна Деркач, Наталія Вадимова
Фото Дар’ї Зирянової
