Ми не завжди помічаємо, наскільки сильно пов’язані зі своєю Батьківщиною. Ми просто живемо: навчаємося, працюємо зустрічаємося з друзями, будуємо своє майбутнє, але приходять важкі часи, коли особливо гостро розумієш, що означає це слово - «Батьківщина». Тільки тоді починаєш цінувати те, що раніше здавалося звичайним: рідну домівку, можливість бути поруч із родиною, спокійний ранок, новини без воєнних зведень та тихе, мирне життя без ворожих обстрілів, вибухів та повітряних тривог.

Сьогодні наша країна виборює свою свободу і незалежність, а разом із нею - мільйони українців. Хтось захищає нашу землю на фронті, хтось рятує життя у лікарнях і стабілізаційних пунктах, хтось волонтерить, працює чи підтримує та піклується про інших. Кожен робить свій внесок, і саме з таких щоденних вчинків простих людей народжується сила нашої держави.

Я думаю, що любити Україну – це означає берегти її, допомагати тим, хто цього потребує, чесно виконувати свою справу й не залишатися байдужим до власної держави, адже майбутнє країни складається з маленьких рішень і вчинків кожного з нас.

Мабуть, саме в цьому і полягає справжній сенс незалежності  мати можливість називати свою землю своєю, любити її, плекати та разом творити її майбутнє. І я вірю, що настане день, коли над Україною знову буде мирне небо, а слово «війна» залишиться лише болісним спогадом.

Я не знаю, куди приведе мене життєва дорога, які випробування чекають попереду і яким буде моє майбутнє. Проте я точно знаю одне: де б я не була, Україна завжди залишатиметься частиною мене, адже Батьківщина – це те, що назавжди оселяється у твоєму серці. 

Марія Падалко

Конкурс серед медійників на тему – «Незаледна і вільна – ти серце і доля моя!» - ІІІ місце