Спікеркою тренінгу виступила Оксана Библів – журналістка, фіксерка, перекладачка, волонтерка та громадська діячка, яка з 2014 року співпрацює з італійськими медіа, висвітлюючи події в Україні під час АТО й повномасштабної війни. Вона поділилася власним досвідом роботи з італійськими журналістами, розповіла про специфіку професії фіксера та її ключову роль у створенні правдивих матеріалів про життя в Україні, зокрема, в період повномасштабної війни.
Як розповіла Оксана Библів, коли після 24 лютого 2022 року новини про повномасштабне вторгнення окупантів на територію України почали посилено ширитися в світовому інформаційному просторі, до нашої країни приїхало чимало іноземних журналістів з метою висвітлення воєнних подій. Тому в період повномасштабної війни стала більш актуальною і помітною робота фіксера.
«Фіксери – це люди, які допомагають іноземним журналістам створювати матеріали в іншій країні й водночас виконують функції гідів, перекладачів, водіїв, інтервʼюерів. Вони повинні мати глибоке розуміння місцевих контекстів, культури, історії, політики, мови. Бути фіксером – це велика відповідальність», – зазначила Оксана Библів.
Під час тренінгу учасники дізналися про виклики, з якими стикаються фіксери в умовах війни: ризики для життя, необхідність швидкого прийняття рішень, роботу в стресових ситуаціях та відповідальність за достовірність інформації. Йшлося і про співпрацю з мережею Центрів журналістської солідарності НСЖУ. В цьому контексті фіксерка, зокрема, зауважила, що неодноразово доводилося звертатися в Центри журналістської солідарності, зокрема, за допомогою в наданні захисного спорядження для учасників знімальної групи.
Тренерка звернула увагу на низку речей, яких потрібно уникати:
– насамперед – не піддаватися паніці. Якщо немає повного усвідомлення ризиків, тоді не варто їхати в зону небезпеки, зокрема, зону бойових дій;
– за можливості, не зупинятися в готелях, особливо в тих, які знаходяться у центрі міст;
– не показувати свої документи чи прескартку кожному зустрічному, а лише на вимогу;
– не розмовляти голосно, аби не привертати до себе зайву увагу.
Окремий акцент було зроблено на етичні аспекти роботи фіксера – балансуванню між правом на інформацію та безпекою людей, коректній взаємодії з героями матеріалів і міжнародними медіа.
Фіксерка також надала низку важливих порад щодо організації роботи над відеоматеріалами:
– не варто заздалегідь публічно повідомляти про свої плани і викладати інформацію в режимі реального часу;
– після прямого ефіру потрібно одразу змінити місце локації;
– бути готовими до змін у програмі з міркувань безпеки. І тут фіксер завжди має мати
альтернативний план;
– добре знати, які є стратегічні об’єкти на території здійснення відеозйомок, адже їх не можна фіксувати на відео або ж детально описувати їх із прив’язкою до місцевості;
– не гнатися за сенсацією будь-якою ціною, адже будь-який цінний кадр може коштувати життя вам чи оточуючим.
Ці тренінги, за словами учасників, стали для них не лише джерелом практичних знань, а й важливою мотивацією усвідомити роль професії у часи, коли інформація є одним із ключових інструментів боротьби за правду.
«Користуючись нагодою, хочу висловити вдячність Івано-Франківському Центру журналістської солідарності та всій мережі Центрів Національної спілки журналістів України за їхні важливі ініціативи, які вони спрямовують на допомогу журналістській спільноті в умовах війни. А молодому поколінню бажаю стати журналістами, кореспондентами, фіксерами в умовах миру. І це не тільки моє для вас побажання, а також процес, до якого слід готуватися вже сьогодні та формувати в собі розуміння сюжетів в умовах миру, які ви розповідатимете про Україну в міжнародному інформаційному просторі. І це ще один крок до тієї довгоочікуваної всіма нами перемоги!», – звернулася до учасників тренінгів Оксана Библів.
Богдана Засідко
Проведення тематичних тренінгів «Невидимий фронт журналістики: робота фіксера зсередини» організцвава Івано-Фронківський ЦЖС. У зустрічах взяли участь медійники, викладачі та студенти. Захід став цінною нагодою зазирнути за лаштунки сучасної журналістики – туди, де часто залишаються непомітними ті, без кого неможлива якісна міжнародна репортажна робота.