The New York Times – репортаж з обстрілюваного Гуляйполя 

Публікуємо репортаж The New York Times з незначними скороченнями..

Війна не припиняється в Гуляйполі, місті на передовій на сході України. Більшість жителів виїхали. Ті, хто лишився, слухають російські обстріли і гадають: куди впаде наступний снаряд?

На фото: Мешканці розігрівають їжу на вогні біля пошкодженого житлового будинку в Гуляйполі на сході України

ЯК ЮР’ЄВИЙ ХОРТ ОСТРОВОМ СТАВ

Середа, 02 березня 2022 14:56
Published in Культура

Давно колись жив собі чоловік Юрій — не багатий і не бідний, тихий і не кожному примітний. Не всякий міг його бачити, хоч всі про нього знали. Жив, як характерник - одинаком. В степу на хуторі товксь, але дорогу на той хутір не знав ніхто. Забажає Юрій — сам кому потрібно потрапить на очі, а не захоче — і так обійдеться.

Мало хто відав і про звички Юрієві: чим живе, із чого куліш варить, на що час витрачає. До наших днів тільки й дійшло, що хортів у нього багато було. Одні подейкували, що хорти — це Юрієві собаки, інші вовками їх називали. Траплялося, що тих хортів навіть за півнів визнавали.

«Легенди козацького краю»

Понеділок, 28 лютого 2022 22:09
Published in Культура

Років десять тому назад я написала книгу «Легенды Хортицы», проілюстровану панорамними фотосвітлинами Бориса Петрова. В основу цього твору  покладені давні легенди, які історики Яків Новицький та Дмитро Яворницький збирали в етнологічних експедиціях на Запоріжжі, розпитуючи сторічних козаків.

Ініціатором перекладу на українську мову цих поетичних казок був мій колега журналіст та поет Олександр Абліцов. Він і розпочав цю благородну роботу, але пішов в засвіти… світла йому пам’ять.

Земле моя рідна!

Понеділок, 21 лютого 2022 10:27
Published in Суспільство

Історія весь час випробовувала наш народ. Вісімсот років українці перебували на чужині, були кріпаками на панських ланах, вмирали за іноземного імператора в безглуздих, «не своїх» війнах. Україна зазнавала гноблення і утисків, проте наші земляки ніколи не здавалися й, не зважаючи ні на що, йшли вперед, назустріч волі.

Шепіт Землі

Четвер, 10 лютого 2022 15:35
Published in Культура

Давня казка

На краю Землі, де зустрічаються вода, вітер і земля, п’ятеро людей сиділи біля вогнища. Вдягнені у шерстяні плащі синього, темно-зеленого, кармінного, пісочного та коричневого кольорів. Хто то були чоловіки та жінки - розгледіти неможливо було: капюшони плащів приховали їх обличчя від очей людських.

Щільний туман укутав мис острову, немов ковдрою. Іскорки вогню здіймались у нічне небо. Людина у синьому плащі паличкою поворушила багаття. П’ятеро сиділи мовчки. Тиша. Пустка, але сповнена повнотою.

ПРИТЯЖЕНИЕ ДИКОСТИ

Четвер, 13 січня 2022 14:41
Published in Суспільство

«Зверь лют, рыком ужасен и сторонится человека. А если на пути его станешь, то съест без остатка». Не помню в какой путешественной хронике я прочитал об этом страшилище, но, кажется, именно оно мне приснилось на пустынной галечниковой косе, где я на берегу Енисея, к которому вплотную подступала тайга, решил скоротать ночь. Огромный, с добрую копну клубок грязной свалявшейся шерсти выполз из лесных дебрей и по глинистому откосу скатился к моей палатке. И тут я отчетливо разглядел нависшую надо мной медвежью морду с горящими глазами и желтыми клыками, похожими на бивни мамонта. Раздался оглушительный рев, и…я проснулся. Выбрался из палатки, огляделся. Тихо было вокруг, дико и пустынно. Над зубчатой таежной стеной желтел лунный диск, испещренный ржавыми прожилками. Призрачный свет полярной ночи разливался по всему енисейскому потоку. Страх быстро прошел. Я нырнул в палатку, забрался в спальник с головой и быстро уснул. Утром развел костер, быстро почаевничал, стал собирать вещи. Сон еще помнился, но его детали уже почти выветрились из памяти. Реальный мир вокруг был совсем другим – солнечным, надежным, радостным. Искрился ясный и прямой енисейский путь. Когда я подошел к лодке, что ждала меня на берегу, то увидел цепочку следов. Отчетливых и свежих отпечатков медвежьих лап…

Ідеальна пара

Понеділок, 13 грудня 2021 14:15
Published in Культура

Еріка Аджайа - лінгвіст, філолог, з досвідом журналіста і редактора в друкованих ЗМІ та онлайн-платформах, перекладач, копірайтер. Она випускниця Школи  молодого журналіста Запорізької обласної організацї Національної спілки журналістів України.

 Свій творчий потік у матерію вона втілює  у вигляді есе, казок, притч, віршів, статтей, інтерв'ю, замальовок, нарисів - в його унікальному змісті і стилі.

Вбачає за головне в літературі – це поштовх читача до пізнання своєї самобутності та справжності, що призводить до практичного, жвавого і душевного життя. А текст – це живе творіння!

Вшанували пам’ять

Понеділок, 25 жовтня 2021 17:09
Published in Суспільство

З ініціативи редакції  Чернігівської газети «Нива» на менонітському кладовищі Богданівського старостинського округу в с. Богданівка було проведено мітинг із нагоди 80-річчя депортації німецькомовного населення Чернігівського району.

У приміщенні Туристичного інформаційного центру відбулася презентація проведення VІІ Всеукраїнського фестивалю домашньої консервації. Його організатори - президент фестивалю, директорка ГО  «Запорізький колорит» Наталія Бабенко, директор фестивалю -  Віктор Бабенко та арт-директорка фестивалю  - Олена Шевчук ,журналіст, член секретаріату Запорізької обласної організації НСЖУ.

Бліндаж Германа Дубініна

Середа, 18 серпня 2021 12:13
Published in Суспільство

Продовжуємо публікацію циклу нарисів «Особисто причетні», який є заключним етапом Спецпроекту ЗОО НСЖУ «Журналісти Запоріжжя – Незалежності України». До циклу увійшли нариси про наших колег, запорізьких журналістів, які на різних етапах боротьби за Незалежність внесли свій вагомий особистий вклад в її становлення та розбудову.

Герой сьогоднішньої розповіді – ветеран АТО, радіо і тележурналіст, член НСЖУ Герман Дубінін.