«У 1991-му ми отримали ілюзорний факт незалежності, а тепер знову переломний момент. Ми спостерігаємо крах гнилої російської імперії, але ми й маємо до цього долучитися! Не тільки фізично, а й ідеологічно. Фізично це роблять хлопці й дівчата на фронті, а ми в тилу не маємо чекати, поки вони проженуть наглого сусіда. Наша основна праця – просвіта», – сказав голова міської організації ВГО «Молодий Народний Рух» Святослав Макогін.
Соратник В’ячеслава Чорновола, відомий прикарпатський журналіст Роман Гладиш на вшануванні пам’яті згадав про те, як познайомився з одним із найвизначніших українців. Він товаришував із родиною художника Опанаса Заливахи, які власне сприяли їхньому знайомству.
«Наскільки глибоко він розумів цю державу… Тюрма за тюрмою він сидів у казематах за незалежну державу і від своєї ідеї не відрікся. В’ячеслав Чорновіл передбачав, що така війна може наступити. Казав він: «Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши». Тепер ми робимо все, щоб не втратити державу. І не втратимо! Я думаю, що був би він живий, то однозначно пишався б українцями», – зауважує Роман Гладиш.