Наш понеділковий мітинг на підтримку України цього тижня перенесли на п’ятницю, 24 лютого. Зі зрозумілих причин. На вільнюському майдані Катедральному зібралося значно більше народу, ніж зазвичай. Сотні, ба й тисячі українців і громадян Литви.Чи не кожен підходив до виставленого неподалік танку Т72Б. «Ой-ой, російські танки у Вільнюсі!» - жартівливо промовив якийсь хлопець, фотографуючи трофей Збройних Сил України. В його жарті мені почулося щось майже непристойне: адже у 1939-му Радянський Союз увів війська у Віленський край, приєднавши литовську землю до комуністичної імперії. У 1944-му радянські танки повернулись у Вільнюс після його окупації Німеччиною (під знаком питання – чи дуже цьому раділи литовці). А в 1991-му танками намагалися придушити прагнення литовського народу до незалежності. І щоразу – зауважте! - литовці казали не «радянські», а «російські танки». У наш час рашисти знову зазіхають на Литву – тільки сил їм не вистачає, поки не здається Україна.
24 лютого до тих, хто зібрався на майдані Катедральному, спочатку звернулася українська снайперка Євгенія Емеральд із позивним «Жанна д’Aрк». Вона зараз в Україні, ми побачили її на великому екрані, встановленому біля монумента князю Гедеміну. Виступів того дня було багато, та цей здався особливо зворушливим. Бо Євгенія сказала, що носить під серцем дитину – дівчинку. А є прикмета, що коли народжується дівчинка – це до перемоги і до миру. Як хочеться вірити!
Найповажнішими промовцями на мітингу були прем’єр-міністр Інгріда Шимоніте і речник Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен. Вони виступали литовською мовою без перекладу. Хоча на початку пані Інгріда звернулася до учасників мітингу українською: «Дорогі друзі!» Її слова до нашого народу взагалі перекладу не потребували: «дякуємо» литовською звучить майже так само, як українською. Вже потім я прочитала, що прем’єр-міністр наголосила, як війна в Україні об’єднала литовців: «Ми побачили громадянську, мужню й солідарну Литву».
Не потребував перекладу й а-капельний спів соліста Вільнюської опери Рафаїласа Карпіса, де раз у раз повторювалося слово «Лєтува». А тим більше - переклик... послів. Я нарахувала на сцені більше 20 повномочних і надзвичайних представників різних держав – від США й Великобританії – до Сакартвело та Японії. Всі вони по черзі виходили до мікрофону і говорили лише два слова: «Слава Україні!» Деякі – українською, інші – своєю рідною. «Героям слава!» - відповідали учасники мітингу.
Почесні гості очолили ходу проспектом Гедеміна з 50-метровими литовським й українським прапорами. Перед її початком жовто-блакитне полотнище символічно з’єднали з червоно-зелено-жовтим.
А увечері того ж дня на майдані Катедральному відбувся концерт, присвячений акції «Radarom». Литовці збирають кошти, аби придбати радари для захисту інфраструктури України й об’єктів ЗСУ. За останніми даними, зібрано понад 14 мільйонів євро - на 14 ізраїльських радарів. Але щоб убезпечити одне тільки Запоріжжя треба 7 радарів, для Києва – 18. Дорогі ото штуки...
Думаю, в інтернеті вже опубліковано безліч фотографій і відео мітингу на Катедральному майдані Вільнюсу і ходи його центральним проспектом. Але усе ж вміщую мої особисті знімки. Знаю, що 24 лютого біля парламенту Литви теж був мітинг, виступали (зі студії) Президент Литви Гітанас Наусєда і перша леді Діана Наусєденє, а також Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська (онлайн).
Віталіна Московцева – Дорошенко (Вільнюс-Запоріжжя)
