Залишайте свій слід на землі…

Оцените материал
(2 голосов)

Продовжуємо цикл публікацій із серії «Особисто причетні», в рамках заключного етапу Спецпроекту ЗОО НСЖУ «Журналісти Запоріжжя – Незалежності України».

Володимир Яворівський - «вільний ще за СРСР», - як сказав про нього – журналіста, письменника, політика, народного депутата України шістьох скликань політичний оглядач Віталій Портников. Він у своїх спогадах про перший з’їзд народних депутатів СРСР, делегатом якого був і тоді ще просто журналіст і письменник Яворівський, зазначає, що то була зустріч з абсолютно іншими, новими людьми і не тільки для нього особисто, для всієї країни. І цих нових людей було багато. Але і на їх тлі Володимир Яворівський виділявся як яскрава, сучасна особистість.

Потім, у вересні 1989 року відбудеться Установчий з’їзду Народного Руху України, засновником і фундатором якого був Володимир Яворівський – на той час вже не тільки журналіст і письменник, а й відомий громадський діяч, політик, який дійсно поставив собі за мету щире служіння Україні. Це помітили, це відчули люди, йому довіряли, за ним йшли. Він ніколи не опускав руки, був справжнім борцем за Ідею, яких зараз так не вистачає нашому суспільству. Він став одним з Творців Української Незалежності.

А починав свій творчий шлях Володимир Яворівський на Запоріжжі. Після закінчення філологічного факультету Одеського державного університету короткий час працював Володимир на місцевому радіо, а потім переїхав до Запоріжжя. Його першою життєвою станцією на козацькій землі стала обласна газета «Запорізька правда». Нариси та статті Яворівського з першого ж дня вирізнялися живою образною українською мовою, глибоким проникненням в характери своїх героїв і уважним, аж трепетним ставленням до них. Світло таланту і творчості – найяскравіше світло. Бог дарував йому саме такий дар.

Та Володимир тяжів до радіо. Ще в Одесі відчув особливу принадність живого слова, мовленого в ефірі, вмів розговорити співрозмовника, був з ним, як кажуть, на одній хвилі. Тому перехід на Запорізьке обласне радіо був цілком закономірним. В 60-ті роки там вирувало творче життя, працювали молоді амбітні журналісти – іронічні, вільні, талановиті.  Яворівський так природньо влився в цю когорту. Як пригадує диктор обласного радіо того часу Василь Федина,- радіопередачі Володимира Яворівського «були, як гостинець на теплій долоні, бо він – професіонал високого ґатунку.

Люди були з ним відвертими і щирими, він вмів так розговорити їх, що вони забували про мікрофон, розповідали цікаво і невимушено. Любив їздити у відрядження до села – там люди такі відкриті, поговориш. Немов води джерельної нап’єшся. Любив блукати Хортицею, щось собі намислюючи, письменницький талант вже нуртував у грудях, охоче випускав стіннівку обласного радіо «Мікрофон» - з гумором, з творчими знахідками, не вважав це за дрібницю. Власне, все, що робив Володимир Яворівський, він завжди робив у повну силу, як найважливішу справу.

Про Запорізьке радіо, не забував протягом всього свого життя. Вже ставши визнаним письменником, народним депутатом, підтримував зв’язок, листувався, телефонував колишнім своїм колегам Василю Федині, Юрію Ботнеру ( інших, на жаль, вже немає серед живих).

Якось на прохання колег написати короткі спогади про Запорізьке обласне радіо, надіслав такого листа: «А спогади такі. Боюся згадувати, бо… заплачу – так тоді нам було добре, демократично і по-братському. Кожна подробиця гріє і зворушує. Ми були молоді. Нам ніхто не заздрив, але й ми не заздрили нікому. У нас була Вічність попереду, і ми були найщасливіші.» В. Явір, 1987 р.» Явір – так називали його на Запорізькому обласному радіо.

Він залишився і в журналістиці, бо вже відомим політиком кілька десятиріч поспіль вів на Українському радіо авторську передачу, яка, за спогадами програмного директора ГО «Детектор-медіа» В. Міського, була серед найпопулярніших і отримувала безліч відгуків слухачів. Звісно, йому як іменитому письменнику, одному із засновників Народного Руху та творців акту проголошення незалежності, який і озвучив його з трибуни Верховної Ради УРСР, було що розповісти радіослухачам – передачі запалювали серця та вселяли надію на успіх незалежної України, а відгуки приносили з пошти мішками.

Яворівський доклався до боротьби за незалежність України як політик та медіапопуляризатор української національної ідеї – в час, коли успіх справи не був очевидним, а поразка обернулася би трагічними особистими наслідками. Завдяки подвижникам, як Володимир Яворівський, нам легко оглядатися у це недалеке, сповнене виправданих надій, минуле та продовжувати з надією дивитися у майбутнє української держави».

У квітні цього року наш Явір, Володимир Олександрович Яворівський, пішов у Вічність, залишивши на цій землі такий яскравий, такий глибокий слід і в суспільному житті, і в душах тих, хто його знав або хоч раз з ним зустрічався. Живуть своїм життям його книги, живуть його слова, сказані в ефірі (вони не губляться, бо духовне – не зникає безслідно!) А найголовніше – вже 30 років живе наша Незалежність, до становлення якої він доклав всі свої сили, живе і бореться наша Україна. І буде жити, бо таких синів, як Володимир Яворівський, у неї багато, і лави їх не рідшають, зростають і надихаються гарячими серцями «інших, нових людей».

Валентина Бистрова

Прочитано 317 раз Последнее изменение Пятница, 23 Июль 2021 15:38

Последнее от
Notice: Undefined property: stdClass::$author in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Notice: Trying to get property of non-object in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435