Print this page

Аптеки Старого Олександрівська

Rate this item
(2 votes)

Сьогодні  ми розпочинаємо нову рубрику  «Обличчя міста», де будемо розповідати про історію Запоріжжя, пройдемося сходинками років та знаменних дат, розкажемо про видатних людей, які  цю історію творили. Ведуча рубрики Наталія Кузьменко буде пропонувати для вас інтересні факти з летопису славетного міста на Дніпрі.   

Давайте візьмемо  актуальну під час пандемії  тему – аптеки. Хто були перші аптекарі міста Олександрівська?  Якими медичними препаратами  лікувалися наші предки? Чи підробляли ліки ще у ті часи? Звідки вони бралися в олександрійських аптеках?

Восени 1770 року, який довгі роки вважався початком  історії  нашого міста, на березі річки Суха Московка розпочалося  будівництво  Олександрівської фортеці – однієї з сімох Дніпровської лінії від Дніпровських порогів до Азовського моря. Ці укріплення повинні були, по задуму Катерини ІІ,  захищати  від набігів татар та посилювати контроль  над Землями Війська Запорізького  з боку Російської  імперії.  У 1774 році  у трьох верстах від фортеці, на лівому березі річки, було виявлено бубонну чуму,  терміново був створений  пограничний карантин, який потім став селищем Карантинка. 

Початок аптечної торгівлі  було покладено  в 1776 році була відкрита лінійна аптека в Олександрівській фортеці. У ній працювали: в 1776 - 1785 рр. провізор Богдан Шик, в 1785 - 1786 рр. провізор Іван Шик, в 1786 - 1797 рр. провізор Іван Бограновскій і при ньому значилися три аптекарських учня. В цей час в аптеках продавали ліки за рецептами лікаря, готові ліки і засоби тваринного, рослинного походження з лікувальними властивостями. При виготовленні ліків провізори користувалися рукописними збірками рецептів латинською мовою. Рослинна сировина для виготовлення ліків збирали в полі і вирощували на спеціально влаштованому аптекарському городі.

У XIX столітті, коли фортеця вже не використовувалася як військовий об'єкт і не мала гарнізону, аптечна торгівля здійснювалася в повітовому місті Олександрівську, розташованому поруч з фортецею. Для цього часу характерне існування двох видів закладів для торгівлі медичними препаратами та обладнанням - це аптеки і аптекарські магазини. В аптеках продавали патентовані лікувальні препарати, які, головним чином, завозилися з Європи і виготовлялися за рецептами лікарів. Послугами аптек, зазвичай, користувалися заможні жителі міста. Для відкриття аптеки потрібно було пройти складну процедуру реєстрації лікарського відділенні губернського правління. Документи свідчать, що в м Олександрівську в 1881 році   працювали дві аптеки, які належали провізору Августу Григоровичу Ріхтеру. Вони розташовувалися в приміщеннях доходних будинків Домізаніна (Демочані) і Дрободкова, що здавалися в оренду. До речі, Август Рихтер увійшов в історію міста, як меценат, що відпускав ліки для захворівшим  вихованицям дитячого притулку.  

На початку ХХ століття був зведений двохповерховий будинок з червоної цегли, який зберігся й донині  (вул. Анголенко, 7). В центральній частині можна побачити балкончик з кованого заліза. На карнизі другого поверху ще читається надпис  «Аптека Рихтера». При аптеці, яка належала вже його спадкоємцям, існував уже і хіміко-бактеріологічний кабінет, де можна було зробити необхідні дослідження. Послугами цієї лабораторії користувалися не тільки жителі міста. У разі необхідності сюди зверталися і представники влади, в обов'язки яких входив контроль за санітарним станом міста і якістю товарів, що продаються. Ось один із прикладів 2 серпня 1909 року в хіміко-бактеріологічний кабінет поліцейський наглядач доставив 10 тістечок з кондитерської Я. М. Гладкова. Причиною призначення експертизи було повідомлення доктора Жаботинського про те, що до нього за допомогою звернулися дві жінки з симптомами харчового отруєння, що з'явилися, за їхніми словами, після відвідування цієї кондитерської. Було проведено дослідження, що обійшлося замовникові в 10 рублів. Висновок свідчив: «Тістечка свіжі, шкідливих речовин не містять».

У 1908 р в Олександрівську працювала аптека ще одного провізора Левка Григоровича Уцеховского, випускника Московського університету. Він же був власником і аптекарського магазину.

Відкрити аптекарський магазин було набагато простіше. Для цього достатньо було придбати промислове свідчення другого розряду. У цих закладах торгували препаратами власного виготовлення, фарбами, милом, косметикою, парфумерією,  посудом, оптикою і ін. Зміст аптекарських магазинів було вигідною справою, тому їх стає все більше. У 1908 році  М. Я. Хазанов був господарем магазину, в якому продавали аптекарські, косметичні, фотографічні, оптичні, колоніальні товари, рослинні і анілінові фарби і різноманітні сорти пробок. Н. С. Пулавський належав аптекарський, косметичний і фотографічний магазин, І. А. Чудновському - аптекарський, фотографічний і оптичний магазини, Х. А. Шмуйловічу - торгівля аптекарськими, косметичними, фотографічними та оптичними товарами.

У 1913 р в списку власників аптекарських магазинів було вже десять  прізвищ. Велика частина цих людей не мала не тільки спеціальної освіти, але взагалі обмежувалася домашнім. Це були: Лев Григорович Уцеховскій,  Юда-Міхель Мовшевіч Хазанов, александровский другої гільдії купець, який отримав домашню освіту. Цалько Додросов Абрамовський, міщанин містечка Молчаді, Смоленського повіту, Гродненської губернії, закінчив 4 класи Новомосковської гімназії. Юхим Мойсейович Семеновкер-Бердичівський, міщанин Київської губернії  вибув з шостого класу Житомирської гімназії. Гірш Шевельов Коган, александровский міщанин, який отримав домашню освіту. Мендель і Янкель Мовшевіч-Брожовскіє, кременчуцькі міщани, які отримали Мендель - домашню освіту, Янкель - закінчив 4-х класне училище.   Хая-Гуда Самойлівна Литвинова, александровская міщанка  закінчила народне училище. Тільки домашню освіту отримали  й  Ельконон Урьяш Бунімов, телешенскій міщанин Ковенської губернії  та александрівський міщанин  Ізраїль Аронович Чудновський, Герш-Мовша Копелев Берлін суражський міщанин Вітебсткої губернії.

Ціни в магазинах були нижче, ніж в аптеках, тому їх покупцями були всі жителі міста. Але якість багатьох препаратів не відповідало вимогам до них. Зустрічалися і підроблені ліки. Незважаючи на те, що асортимент товарів цих закладів мало відрізнявся, реклама аптечних магазинів зазвичай починалася словами: «Тільки у нас».

Підготувала  Ольга Чайка, старший науковий співробітник Запорізького краєзнавчого музею

Read 2610 times Last modified on Вівторок, 15 грудня 2020 18:50

Latest from
Notice: Undefined property: stdClass::$author in /home/brizazov/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Notice: Trying to get property of non-object in /home/brizazov/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Related items