Print this page

Коли ти стаєш жертвою амурової стріли…

Rate this item
(4 votes)

Людське життя ще той феномен…

З вами колись траплялось так, що одна єдина зустріч з незнайомою людиною змінювала все? Особливо коли це чарівний хлопець з приємною зовнішністю та з блискавичним гумором, а ти здавалось б звичайна дівчина, що, окрім рожевих мрій, має гарні очі. Насправді це звичайна ситуація, лишень нове знайомство, але не тоді, коли проявляється надмірний інтерес до особи, виникає неабияка симпатія.

Він зайняв усе місце в твої голові, поринув в усі думки, притягує наче магнітом. Таке відчуття близько з потопом, коли просто тонеш від одного погляду. Ти шукаєш зустрічей з ним, старанно намагаєшся в усьому догодити, бажаєш сподобатись. Нагадуєш собі маленьку пташку, що вирушила в теплі краї, спочатку важко зрозуміти, куди саме треба летіти, в яку сторону, знаєш лише, що треба невпинно махати крилами та довіритись своєму серденьку. Тебе швидко охоплює цілий світовий океан почуттів та бурлеск емоцій. Таке буває… мабуть тут дещо більше, а ніж просто симпатія, напевно…

Здається твій суб`єкт зазіхань відповідає взаємністю, начебто все гаразд і тебе окрилює радість, ти навіть не на сьомому небі від щастя, значно далі, там десь високо у магічному хмарочосі. 

Проте трапляється «щось» і тобі не вистачає кисню, важко дихати, від тієї стріли маленького Амура, що поранила тебе, вже не насолода, а шалений пекучий біль. Кохання завжди зітхання, іноді ще й розчарування. Знову переживання, розпач… Наче пішов радіоактивний дощ з величезними краплями, а ти без парасольки. Буває…таке то життя, не завжди світить сонце своїми теплими промінчиками.

Та будь яке природне лихо рано чи пізно має колись закінчуватись, буря затихає, шторм припиняється, ураган вщухає. З раннього віку ми знаємо, що після дощу з`являється барвиста веселка, проте її кольори не такі вже й яскраві. Схожий стан із тобою, не так боляче, зараз легше, а ніж було, вже краще. 

Чи на довго це? Коли відбудеться наступний політ у теплі краї через чарівне небо? А якщо тебе знову зачепить стріла прудкого Амура? Ти не знаєш чому слід вірити, чого чекати і на що сподіватись, розумієш одне – все на світі буває, такий то феномен – людське життя.

Анастасія Ануфрієва (Школа молодого журналіста)

Read 1421 times Last modified on Четвер, 25 березня 2021 11:44

Latest from
Notice: Undefined property: stdClass::$author in /home/brizazov/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Notice: Trying to get property of non-object in /home/brizazov/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Related items