Волонтерство змінює світ

http://jerait.com

Іноді теми тренінгів, що кожного тижня проводяться в Запорізькому Центрі журналістської солідарності, підказують самі медійники з окупованих територій, які тимчасово мешкають в обласному центрі. Нещодавно вони познайомились з представниками  Гуманітарно-інформаційного центру, який ще називають організацією з відкритим кодом, і запропонувати їм провести  у нашому прес-центрі тренінг по волонтерству. Розмова обіцяла бути цікавою ще й тому, що багато запорізьких журналістів з початку війни стали волонтерами,  навіть очолили деякі добровільні об’єднання та громадські організації.

В перші дні повномасштабного російського вторгнення  в Запоріжжі  також відкрився  і  Гуманітарно-інформаційний центр (ГІЦ) – хаб, для   об`єднання та гуманітарної співпраці громадських, благодійних, державних  організацій, волонтерів, представників бізнесу та підприємців. Разом вони працюють над втіленням та покращенням гуманітарної ситуації, поширенням достовірної і актуальної інформації населенню,  вирішують гострі проблеми, що пов`язані з повномасштабною війною та її наслідками.  

Представники ГО «Гуманітарно-інформаційний центр» - Костянтин Гургура, засновник та голова правління, Наталія Єльцова, виконавчий директор, керівник проекту «Теплі долоні», волонтерка, Олег Федько, керівник інформаційної  підтримки та Юрій Білий, керівник проектів «Школа волонтерів», «Волонтерство та зайнятість», очільник YMCA України в Запорізькій області,  завітали до Центру журналістської солідарності на зустріч з журналістами-переселенцями. 

Наші медійники бачили, як працюють волонтери ГІЦу на різних заходах з населенням, зокрема  інвалідами, на святах для дітлахів. Наші журналісти-переселенці теж неодноразово зустрічалися з благодійниками, коли вони привозили у наш прес-центр гуманітарні набори та одежу.

Розповідає Наталія Єльцова:  «Все розпочиналось з гуманітарного центру «Теплі долоні», завдяки чому більш ніж 30 тисяч родин отримали гуманітарну допомогу, в тому числі журналісти-переселенці, інваліди Олександрівського району Запоріжжя отримували адресну допомогу з доставкою.

На початку війни ми згуртувались з іншими благодійними організаціями, допомагали складськими приміщеннями, транспортом, всім, чим могли, створили хаб для ВПО, організували майданчик для співпраці з волонтерами, підприємствами. Паралельно формували стратегічний запас продуктів для мешканців Запоріжжя на випадок надзвичайної ситуації у місті, тих викликів, які принесла з собою війна. І зараз цей гуманітарний запас підтримується на складах наших партнерів «Сільпо», АТБ, «Варус».

- Особлива гордість – інформаційний канал, - додає Олег Федько. - Ми  його створили і продовжуємо постійно підтримувати. Він вміщує в собі  всі життєво необхідні рекомендації, правову перевірену достовірну  корисну оперативну інформацію, в першу чергу, для ВПО. Для цього ми акумулюємо та висвітлюємо важливі новини з інформпростору, використовуючи більш, ніж 50 каналів та сайтів. Іноді інформаційна допомога найважливіша, бо економить час і надає змогу людям щвидко знайти правильне рішення.

- Ще один унікальний проект на платформі ГІЦ, - розповідає Юрій Білий, - який ми робимо разом з партнером – «Українським бізнес-клубом»,  розпочався у вересні – це «Школа волонтерів». Його особливість полягає в тому, що навчання складається з теорії та практики. Проект цілорічний, навчання безкоштовне. Вже є перший випуск і гарні відгуки та побажання, які були враховані сучасному навчанні. 20 основних тем: 2 години теорії на кожну тему і 16 годин практики. 

- Дійсно, для багатьох, особливо молодих та сильних людей  волонтерство – це найкращий спосіб знайти своє місце у спільній боротьбі за незалежність нашої країни, - каже Світлана Карпенко, журналістка-переселенка з Оріхова, - Допомога землякам надихає юнаків та дівчат простягнути  руку милосердя та стати до лав добровільних помічників у вирішенні багатьох проблем, як побутових та і продуктових.

- Волонтерство та зайнятість тісно пов’язані між собою. Ми знаємо багато прикладів, коли люди, які впадали в депресивний стан із-за постійних ворожих атак, або повітряних тривог, дуже швидко виходили з цієї безодні, коли прийшлося піклуватися про своїх близьких та друзів, - підхоплює тему Алла Шамрай з Енергодару, - Я мешкаю у гуртожитку, де розмістилися на тимчасове проживання переселенці з окупованих міст нашого регіону, І бачу, що все це працює: волонтерство дійсно допомагає тим, хто втратив домівку, роботу, стати на ноги і у психологічному, і у фізичному сенсі.

- Про те, як волонтери допомагають військовим, можна вже написати безліч книг, - каже Вікторія Горбатко, журналістка з Бердянська. – Мій чоловік – військовий, зараз – в Теробороні. Він є свідком того, яку потужну та корисну і різноманітну допомогу для фронту. Причому напрямки різні – від сучасної техніки – до продуктових наборів, все доставляється у різні точки бойових дій. Волонтерська підтримка  армії та фронту просто неоціненна: всі разом вони наближають Перемогу.

Учасники семінару-тренінгу  наприкінці заходу висловили спільну думку: «Волонтерство – не робота, а місія за покликом серця та душі. Воно змінює світ – як внутрішній, так і зовнішній – робить його кращим, добрішим та розумнішим. Добрі справи завжди повинні бути в пріоритеті у всі часи, особливо, коли в твоїй рідній країні віна»…

Олена Морозова, Наталія Кузьменко, фото Сергія Біжка

http://jerait.com