Як журналістам зберегти своє здоров’я в умовах війни

http://jerait.com

Як журналісту вижити в полоні і як працювати у зоні бойових дій? Як впоратися зі стресом, вгамувати свої емоції і побороти страх? Як вижити в полоні? Як спілкуватися з потерпілими від війни, аби підтримати, а не травмувати їхню психіку?

Відповіді на ці та інші питання можна було отримати під час онлайн-тренінгу «Психологічна безпека журналістів, які висвітлюють війну в Україні». Це вже другий тренінг із циклу навчальних безпекових заходів, які реалізує Національна спілка журналістів України за підтримки ЮНЕСКО і у партнерстві із організацією «Репортери без кордонів». Своїми порадами із журналістами поділися : правозахисник, журналіст, автор книги «100 днів полону», секретар Національної спілки журналістів України Валерій Макеєв, військовий психолог, тренер із виживання та опору у ворожому середовищі Олена Сек та  соціальний психолог, супервізор, керівник дивізіону стресу та психотравми Національної психологічної асоціації Володимир Пєтухов.

Занотувала найкорисніші поради від експертів. Зокрема, Валерій Макеєв  говорив про те, як вижити в полоні і зберегти своє життя. 

Валерій Макеєв : Найтяжчими в полоні є перші дві доби. Якщо це сталося, не потрібно панікувати. Що на вас чекатиме? Насамперед – допити, хаотичні запитання ( тут нічого не змінилося, як було 8 років тому, так і зараз). У 95% говоріть те, що думаєте,  а ось 5 % має бути вашою «особистою межею», яку вам не слід перетинати. Пам’ятайте : завдання номер один для полоненого – залишитись живим і вижити. Не можна бути весь час у стресі, шукайте хоч у чомусь позитив. Тому зламатися повністю –ні! Мати умовний стрижень – так! Про ваше перебування у полоні ваші рідні, колеги і знайомі мають повідомити у поліцію негайно, це дуже важливо і допоможе у вашому подальшому звільненні ( про вас пам’ятають, вас не забули). Розголос також не буде зайвим. Також пам’ятайте, що після полону допомога психолога знадобиться кожному. Навіть тому, хто вважає, що зі своїми переживаннями впорається сам.

Олена Сек: Кожен полон – це індивідуальна історія зі своїми плюсами і мінусами. Медійний розголос може допомогти, а може і зашкодити. До журналістів надзвичайно пильна увага в полоні. Зазвичай загарбники мають наміри схилити медійників на свій бік, адже вбачають у журналістах насамперед пропагандистів.

Якщо журналісти висвітлюють тему полону –вони мають робити це обережно, аби не зашкодити. Комунікувати з Міжнародною організацією Товариства Червоного Хреста, військовими. До речі, в ЗСУ є спеціальні курси з виживання у ворожому середовищі. «Овоч назовні, людина всередині» - ось ресурс для збереження життя і виживання в полоні.

Якщо журналіст повертається із завдання із зони бойових дій – йому необхідне інформаційно-психологічне розвантаження. В цьому можуть допомогти як керівник редакції, так і колеги, які мають вас вислухати, дати можливість виговоритися і вгамувати емоції.

Володимир Пєтухов : Кожен, хто побував у полоні, хто пройшов екстремальні умови перебування у ньому, має досвід,  яким може поділитись. Треба навчитись дбати про себе. Так ви можете допомогти не лише собі, а й іншим. Як нормалізувати  свій стан після вашого перебування у зоні бойових дій? Завжди майте з собою маленьку пляшку з водою, пийте маленькими ковтками. Це заспокоює. Ваш стан нормалізує і правильне дихання, а поза метелика (руки навхрест покласти на плечі) теж допоможе заспокоїтися. Вам стане набагато легше, якщо поділитесь з колегами, як ви спілкувались з вразливими категоріями і вислуховували їхні непрості історії. Не тримайте власні емоції в собі.

Відповіли експерти і на запитання журналістів, які вони їм адресували під час заповнення анкети на участь в онлайн-тренінгу.

Як журналістам вгамувати стрес від перегляду матеріалів з гарячих точок, більшість з яких не можуть не шокувати ,бо це кадри з  численними руйнуваннями, тілами загиблих військових і цивільних?

Олена Сек: До виконання цих завдань варто залучати людей, які є менш вразливими.

Як реагувати на негативні коментарі і погрози в соцмережах?

Олена Сек: Це наші професійні ризики. Реагуйте як на елемент своєї діяльності.

Володимир Пєтухов: Журналісти – вразлива категорія. Є такий вислів в психології "Якщо ти не можеш змінити світ – зміни себе». Моя порада така : ігноруйте негатив і не звертайте на такі коментарі уваги. Це теж дієвий спосіб.

Наприкінці зустрічі спікери порадили журналістам звертатися за професійною психологічною допомогою, яку сьогодні надають чимало фахівців – зокрема,  Інституту психології здоров’я.  

Людмила Долженко

http://jerait.com