Журналістські будні в умовах карантину

http://jerait.com

Сьогодні ми починаємо цикл розповідей про роботу наших колег-журналістів в умовах карантину, незвичний до цих пір досвід, який напрацьовується в доволі складних умовах, про відданість професії і про обов’язок журналіста перед суспільством та людьми.

Чи не найскладніше нині працюється реформованим виданням – районним газетам. То ж з них ми і почнемо наш цикл розповідей. Отже, слово нашим колегам – керівникам районних газет.

Людмила Арман, керівник газети «Таврія». На Токмаччині посилено карантинні заходи через коронавірус. Працюють лише продовольчі магазини, аптеки, банки і ми – журналісти газети «Таврія». Перебуваємо у гущі подій, у режимі 32/8 (за нормальних умов ми працювали в режимі 24/7, а зараз у нас стало 32 години у добі, і 8 днів у тижні) публікуємо усю актуальну та офіційну інформацію, готуємо авторські матеріали і відеосюжети та розміщуємо усе це на інтернет—платформі газети « Суботній Токмак. 

Хоча редакція зачинена для відвідувачів, а ми усі (у тому числі і головний бухгалтер) працюємо дистанційно вдома, випуск газети не припиняємо. Заради кого такі «жертви»? Заради наших читачів. Чимало наших передплатників проживає у селах району, де немає не те, що інтернету, а й елементарного проводового радіо. Після кодування супутників у селян ще й не показує телевізор (покриття сигналу Т2 на території Токмаччини немає). Тож для сільських жителів основним джерелом інформації була і є міськрайонна газета «Таврія». І це нас стимулює. Тираж газети не зменшуємо. 

Працюємо у тісному контакті з міським головою Токмака Ігорем Котелевським, керівниками району, директором лікарні, з поліцією і начальниками екстрених служб, пресс-секретарем міської ради Світланою Уманською, поштою і реалізаторами газет.

Аби захистити себе, дотримуємось правил гігієни: миємо руки бактерицидним милом, після участі у заходах, рейдах, у людних місцях руки, фото-відеокамери обробляємо спреєм - антисептичним засобом «Хлоргексидин», яким нас забезпечив депутат Запорізької обласної ради Олег Суржан та працівниці аптеки «Панадол». Для захисту журналістів придбали маски. 

Роботи багато (а коли її у нас не було), втомлюємося, але втому розганяємо кавою і жартами. Так і працюємо. Підтримую колег і тримаюся сама, а коли часом зліва кольне, прошу тихенько: «Ты только не сорвись на полдороге, товариш сердце!» 

Друзі, колеги, усім доброго здоров`я! 

Світлана Карпенко,  Оріхівська районна газета «Трудова слава». Газета продовжує виходити . Через об'єктивні причини ми змушені тимчасово об'єднати два номери газети, що виходять протягом тижня, в один. З покращенням ситуації повернемося до звичного графіку.

Диляра Кудусова, Мелітопольська міськрайонна газета "Новий день". Друкуємо газету вчасно. Передплатник чекає. Якось поштарка на півгодини пізніше газету принесла. Так читачка телефон обірвала. Інше питання - як довго протримаємось. Адже за минулі тижні ані копійчини прибутку, лише витрати. Реклами та оголошень немає. Договір про висвітлення міська та районна влади не хочуть укладати, бо таким чином економлять. А редакція за все повинна платити, витрати навпаки виросли. Від держави та місцевої влади підтримки давно не чекаємо гроші дають "своїм" ЗМІ та мають пресс-службу, яка виставляє інформацію на "офіційні сайти". Кіоски закрити. Як далі буде - невідомо. І що робити, поки не розумію.

Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України НСЖУ зараз проводить консультації з видавцями газет, як локальних, так і регіональних, для пошуку виходів із ситуації. За результатами консультацій формуємо пакет пропозицій до уряду і парламенту, спрямованих на підтримку українського медіабізнесу, не менш важливо підтримати і стабільне отримання українцями достовірної інформації про те, що відбувається в країні. 

Друзі, колеги, тримаймося! Всім здоров’я і наснаги! А ми продовжимо розповіді про роботу журналістів області в умовах карантину. Пишіть нам, розповідайте про свою роботу, проблеми, будемо разом шукати шляхи їх вирішення! 

http://jerait.com