Сорок п’ять років – як один день

http://jerait.com

Журналіст районної газети «Рідний край» (Запорізька область) Василь Васильович Прохорович відзначив поважний трудовий ювілей. У колективі редакції він працює уже сорок п’ять років! Такого солідного журналістського стажу немає більше у жодного працівника видання.

Із трудовим ювілеєм його привітали працівники газети і райдрукарні. Секретар первинної організації НСЖУ, редактор-директор видання Костянтин Причиненко поздоровив свого колегу і вчителя від керівництва Спілки журналістів, від очільників обласної організації НСЖУ Наталії Кузьменко і Валентини Манжури, від себе особисто і вручив Подяку Голови НСЖУ Сергія Томіленка. До вітань приєдналися заступник голови райдержадміністрації Людмила Рябовол, помічник народного депутата України Ірина Єрмак, директор друкарні Сергій Ляшенко та інші. Були квіти, грамоти, подарунки…

Перша посада В.В. Прохоровича - літературний працівник, потім у старший літпрацівник. Василь Прохорович писав на різні теми, часто ілюстрував їх власними фотознімками. Потім більше двадцяти років працював фотокором. Його світлини друкували усі обласні газети, київські видання, найчастіше «Сільські вісті» (на той час це була найтиражніша газета в Україні, наклад її сягав 2,5 мільйона екземплярів). Про майстра фотографії із сільського райцентру широко розповів журнал СЖУ «Журналіст України». У 1983 році Василя Прохоровича прийняли у члени Спілки журналістів України.

Ось уже сімнадцять років Василь Васильович Прохорович очолює сільськогосподарський відділ редакції. Та із фотокамерою не розлучається. Він добре засвоїв журналістське правило: із фотоілюстрацією будь-який матеріал незмінно виграє.

У творчому доробку нашого колеги є не тільки журналістські твори, а й краєзнавчі розвідки, літературні оповідки. Він є співавтором книжки «Гусарка» і ряду брошур. Його перу належить ілюстроване видання «На землю предків». Побачила світ і солідна книга «Криниця баби Василини».

Василь Прохорович - активіст громадського життя. Багато років очолює профспілковий осередок редакції.

– Сорок п’ять років роботи в газеті,– говорить Василь Васильович, – минули, як один день. Приходить натхнення – пишу вечорами, у вихідні. Журналістика – це не лише професія, це спосіб життя.

Костянтин Причиненко

http://jerait.com