Реформа регіональних ЗМІ відбулась. Що далі?

http://jerait.com

Саме про це говорили учасники круглого столу «Ситуація в реформованих регіональних медіа: як покращити реформування громадян?», який відбувся наприкінці вересня у Києві. За ініціативою  Інституту демократії імені Пилипа Орлика обговорити нагальні проблеми медійників зібралися представники місцевих ЗМІ з різних куточків країни та профільних громадських організацій. Серед учасників цієї дискусії була і Вікторія Горбатко – член правління ЗОО НСЖУ, голова міжрайонної первинної організації (м. Бердянськ).

- Перш за все – велика вдячність організаторам заходу на чолі з виконавчою директоркою Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світланою Єременко. Адже саме вони взялися за таку актуальну тему, як подальший розвиток і якісний рівень реформованих регіональних ЗМІ. Про те, що тема, так би мовити, на часі, свідчила кількість журналістів з регіонів. Інформації – цікавої і корисної – було багато. Але мене особисто вразили дані, які навів у своєму виступі голова  Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко. А саме: за останні 10 років у 13(!) разів  збільшилися тарифи на доставку; за такий же період у 5 разів стали більше коштувати поліграфічні послуги; за останні 5 років у 4 рази подорожчав папір. Він з болем зазначив, що нема розуміння того, що медіа – це галузь економічна. 

Так, нема. І перш за все, на мою думку, у держави. Адже сьогодні ідуть якісь процеси у «Укрпошті» і ніхто не знає, як ці зміни вплинуть на доставку друкованих ЗМІ. Держава вже давно самоусунулася від цієї проблеми. Так, реформа відбулася – 97% комунальних місцевих і державних ЗМІ реформувались. А далі інші виклики – як вижити фінансово, перейти у цифру і залишитися після завершення децентралізації. Сьогодні, як зазначали керівники ЗМІ, на рівні влади районів і ОТГ не завжди є розуміння спілкування з пресою.

А разом з тим у регіональних медіа чимало джинси і матеріалів, що розповідають про місцеву владу у контексті будь-якого заходу, не завжди матеріали відповідають професійним стандартам. Цікавим був, на мою думку, виступ експертки Інституту масової інформації Олени Голуб про «білі списки». ІМІ аналізує продукт ЗМІ за 12 критеріями. У «білі» списки вже потрапили ряд національних ЗМІ, робота яких визнана позитивною не менше, ніж за 9 позиціями. Сподіваюся, такі списки з’являться колись і у регіонах. Це значно б підвищило відповідальність журналістів, вплинуло на якість кінцевого продукту і  розширило аудиторію читачів і глядачів. Дуже влучно про цю проблему сказала директорка програм Internews в Україні Джилліан Мак Кормак. Вона зазначила, що в регіонах люди лишилися без достовірної інформації і  що важко бути корисним своїй аудиторії. 

Під час дискусії проблемних тем було обговорено чимало. Варто зазначити, що і порад від спеціалістів також не бракувало. Цікаву інформацію про розвиток цифрових медіа у малих містах повідомила менторка Агенції розвитку локальних медіа АБО Юліана Охотник. Досвідом співпраці експертів і журналістів для покращення якості матеріалів поділилася засновниця платформи HelpSMI Анастасія Ширіна. Як правильно маркувати інформацію від влади розповіла мадіаюристка, координатора юридичних програм Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова. Справжнім сюрпризом для медівників став посібник для регіональних медіа, виданий Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика. Його презентувала одна з авторок Наталя Стеблина.

Завершуючи свою розповідь про дискусію щодо ситуації у реформованих регіональних ЗМІ, хочу зазначити, що на тлі роботи і турботи недержавного сектору хотілося б побачити і відчути реальну підтримку держави. Щоб ми говорили не самі з собою про свої проблеми у рамках грантових проектів, а працювали в режимі діалогу з державними інституціями.

http://jerait.com