Журналістам – про захист прав споживачів фінансових послуг

http://jerait.com

В Одесі, в рамках Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», відбувся семінар для представників мас-медіа Півдня України. В ньому взяли активну участь і журналісти провідних видань Запоріжжя.

Як захистити споживачів фінансових послуг та які законодавчі зміни необхідні для покращення становища у сфері надання цих послуг, розповіли Руслан Сидорович, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя; Тетяна Грищенко, керівник юридичного напряму Проекту «Трансформація фінансового сектору» та Тетяна Бурак, радник з питань захисту прав споживачів фінансових послуг цього Проекту.

У своєму виступі Тетяна Грищенко нагадала журналістам, що в рамках проведення в Україні реформ, в тому числі, в фінансовому секторі економіки, рік тому набрав чинності Закон «Про споживче кредитування». Він заборонив оманливі реклами «безкоштовних» кредитів та зобов`язав фінустанови надавати повну інформацію про річні процентні ставки при консультаціях та укладанні договорів, паспорт споживчого кредиту. А при його оформленні заборонив вимагати укладання договорів з конкретною страховою компанією.

Але за даними досліджень методом «таємного покупця» у відділеннях банків, фінансових компаній та кредитних спілок, яких за рік було проведено понад 150, учасники Проекту було виявлено чимало суттєвих порушення норм цього Закону. 

Чому це відбувається? Бо, наразі ніхто з державних органів не контролює ринкову поведінку фінустанов і не карає їх за порушення прав споживачів. 

З метою виправлення ситуації, щоб Закон запрацював повною мірою, як розповів Руслан Сидорович, підготовлені законопроекти 2456-д та 8055 щодо вдосконалення захисту прав споживачів.

Ці закони стануть інструментом правозастосування регуляторами фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг), включаючи повноваження перевіряти та застосовувати до фінустанов заходи впливу (штрафи та інше) та сприятиме цілісності і прозорості фінансових ринків, мінімізуватиме ймовірність виникнення фінансових пірамід та запобігатиме шахрайству.

Окрім нових повноважень для регуляторів фінансового ринку в Україні пропонується запровадити абсолютно нові механізми вирішення спорів, які виникають між громадянами та фінансовими установами через установу фінансового омбудсмена, створення якого передбачено законопроектом 8055.

Фактично створюється нова структура, яка буде працювати як альтернативний судовому інструмент для захисту пересічними українцями своїх прав. Фінансовий омбудсмен максимально незалежний завдяки алгоритму його призначення, - зазначила Тетяна Бурак, - має виконати функцію неупередженого розгляду спорів між громадянами та фінустановами. 

Кожний громадянин України зможе в електронному вигляді звернутися до офісу зі скаргою, яка протягом 30 днів буде розглянута та опрацьована і, з великою ймовірністю (60-70%) вирішиться «мировою» угодою. Або ж, якщо компромісу між сторонами не буде досягнуто, винесе рішення, яке буде обов`язковим для виконання за примусовим листом фінансового омбудсмена.

Інститут фінансового омбудсмена та механізм позасудового вирішення спорів успішно працює у більшості країн ЄС. Тому ця новація в Україні – це спроба побудувати нову чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку.

Наразі рівень довіри українців до банківської системи знизився до 2%, тому що протистояння «споживач – фінустанова» затягується на декілька років, не вирішується судово. Але нова система допомоги, київський офіс фінансового омбудсмена, який налічуватиме 30 осіб, покращить ситуацію і підвищить довіру населення.

Безліч запитань від журналістів, що пролунали в ході дискусії, кваліфіковані відповіді фахівців продемонстрували гостроту порушених питань щодо захисту прав громадян в Україні.

Олена Морозова

http://jerait.com