Ювілейне слово про Друга

http://jerait.com

От і дійшов ти, Друже Миколо, дослужився, як кажуть, до свого ще такого молодого, та вже значущого Ювілею. А служив Микола Бордюжа всі ці роки вірно і віддано головній справі свого життя – Журналістиці. І творчі муки, і кращі матеріали (в газеті чи на радіо), і вічний пошук тем та героїв – все для неї. Іншої долі не шукав, не прагнув, бо щасливий своєю. Хоч і нелегко бувало не раз, хоч і несправедливість пізнав, і розчарування. Та завжди зігрівала душу, освітлювала шлях, наповнювала життя змістом твоя зірка – Журналістика.

А ще – вірні друзі, щастя, що вони ще є поруч. Бо ти вмієш дружити з такою ж самовідданістю і самовіддачею, як і служити своїй справі. І добром зігріваєш серця, і твоя глибока лірична натура створює таку непереможну ауру для дорогих тобі людей, а слово твоє – неповторне, глибоке, вічне наповнює змістом не тільки твоє, а й їхнє життя.

Будьмо ж здорові, дорогий наш Ювіляре, залишаймося оптимістами, і не втрачаймо хисту, яким обдарувала нас природа – відчувати людей, писати для них, пробуджувати в їхніх душах найкращі почуття, і мужність, і любов до своєї землі, і повагу до ближнього, і віру, і надію. Таке у нас прекрасне покликання, такий шлях…

Щасти ж тобі на цьому шляху ще довгі роки, дорогий наш Друже, Миколо Бордюжо! І прийми щирі вітання з нагоди Ювілею!

Валентина Манжура

http://jerait.com