У Білорусі не скасували змагання з хокею, футболу і гандболу попри пандемію

Оцените материал
(2 голосов)

Квітень - той самий місяць, коли найпопулярніші ігрові види літнього та зимового спорту - футбол і хокей - завжди сполучалися в більшості країн Європи. Принаймні, за півстоліття з гачечком поручуся. На жаль, підступна епідемія нині відчутно втрутилася в ситуацію, й ще в березні призупинилися національні змагання майстрів м’яча та шайби. Ну а міжнародні, з їхніми шестизначними сумами призового фонду, - поготів.

Утім, наші сусіди-білоруси цей тренд не підхопили, продовживши чемпіонати своєї країни. Причому, якщо хокеїсти тамтешньої Екстраліги й так накотили на фініш, й дограти календар вважалося логічним кроком, то сезон на зелених полях саме стартував.

Як відомо, формула в їхньому футболі залишилася немов у спадок від радянського періоду. А саме, «весна - осінь». Хоча, не варто обмежувати картину тільки цими двома популярними іграми. Так само тривають поєдинки з гандболу, а він безумовно належить у сябрів до числа пріоритетних.

Бацька кидає шайбу - тож усе під контролем?

Виникає слушне запитання - якщо спорт в Україні  на карантині, та й інші держави колишнього СРСР (включно з країнами Балтії) взяли тайм-аут, то хто має рацію? Або так – де пролягла межа невиправданого ризику?

Беру протокол заключної зустрічі півфінальної серії плей-оф з хокею в Гродно між «Нєманом» та «Шахтарем» із Солігорська, що відбувся 24 березня (підсумок - 0:1). На грі було 2427 глядачів. Оскільки, доводилося, нехай і давненько, бувати в Гродно, коли наш «Сокіл» обігравав за титул Східно-Європейської ліги їхню самобутню команду, то скажу прямо: згадана аудиторія - не вигадка!

Отже, народ приходить і перебуває в доволі обмеженому (на відміну від футбольних стадіонів) просторі. Далі, коли «гірники» сперечалися у фіналі з мінською «Юністю», відвідуваність виявилася меншою - по двічі на столичній «Чижовка-арені» та в Спортивно-видовищному центрі промислового 100-тисячника збиралося під 900 вболівальників. У матчі № 5, буквально минулої п’ятниці, свідками остаточної перемоги мінчан (3:2 того вечора, плюс 4-1 у серії) були 239 хокейних шанувальників. Замало?

Однак вони знайшли час, а сам матч не оголошувався «за зачиненими дверима». Якщо чекаєте ліричного відступу, мовляв, 9-тисячний комплекс у мікрорайоні на ім’я Чижовка навіть не є лідером за місткістю в РБ, то даремно. Адже українські споруди подібного штибу загалом не дотягують до мінських, а за щільністю критих арен по регіонах тим паче. Це абсолютно окрема тема.

Ми ж згадали хокейні події для контрасту з Європою. Коли вже Олександр Лукашенко виходить на лід з ключкою в аматорській команді й запитує ну в зовсім випадково виявленої біля бортика кореспондентки ТБ, а ти бачиш тут коронавірус?! Звісно, ідею безпечного спорту активно запозичують у президента країни…

Говорить і показує білоруський м’ячик

Хоча - не всі й не скрізь. Мова про заяви прихильників одразу 9 футбольних клубів - мінського та брестського «Динамо», «Вітебська», «Бєлшини» (Бобруйськ), борисовського БАТЕ, «Слуцька», «Торпедо-БєлАЗ» (м. Жодіно), вищезгаданих «Шахтаря» й «Нємана» (маємо на увазі якраз футбольних побратимів) - не відвідувати матчі через пандемію.

Останні, зокрема, закликали всі фанатські рухи в країні відмовитися на цей період від підтримки своїх команд з трибун: «Давайте залишимося вдома, знизимо ризики, захистимо себе й близьких», - ідеться у зверненні вболівальників гродненського клубу.

Наскільки реально отримала відгук оця відозва? В пошуку відповіді, автор цих нотаток зателефонував до знайомих репортерів мінських видань. Вони сумніваються, що всі пристануть без винятку. Зокрема, 3 квітня на бобруйському стадіоні «Спартак» за грою шинників з командою «Городея» з Несвізького району (господарі поступилися - 0:1) спостерігали 405 глядачів, а столичні динамівці в два «сухих» обіграли торпедівців на очах практично такої ж компанії (411), але в даному випадку мізер у периметрі цілого Олімпійського стадіону. Отож, чи варта овчинка вичинки?

Не поспішаймо - в білоруських спортивних колах побутує думка, що виняткове проведення чемпіонату має резонанс на континенті, адже Захід «зупинився», й телекомпанії гуртом перемкнулися на білорусів. Для федерації - суперреклама, для кращих гравців - варіант, аби їх побачили й зрештою придбали за кордон.

На щастя, Україна, подібну романтику, як мовиться, давно переросла. З іншого боку, відмовити парубкам з Полісся у прагненні до самоствердження «через екран» ніхто не вправі.

Тривога крізь кордони

Утім, застережень довго чекати не довелося. Намічений на цю неділю матч «Вітебська» з ФК «Смолевичі» перенесено немов би на поле номінальних гостей і відбудеться в Борисові. Медійно, це пояснили мінусовою середньодобовою температурою на берегах Західної Двини. Та, як наполягають експерти, куди відчутнішою причиною стала статистика вірусних заражень у Вітебській області.

До речі, президент Литви Гітанас Науседа  висловив підозру, буцімто, в сусідній державі не розкривають справжніх масштабів епідемії, що, звісно, не може не турбувати відповідні інституції у Вільнюсі. Адже, крім усього, білоруський кордон не закрито, а масові заходи скасовані не повністю.

Оскільки згадали на початку про гандбол, то візит БГК імені А.Мєшкова (це постійний повпред країни в чоловічій Лізі чемпіонів) до Гомеля передбачав гру за порожніх трибун. Хоча, коли жіночий ГК «Гомель» приймав 18 березня основного конкурента - БНТУ-БєлАЗ (Мінська обл..), то з півсотні прихильників якось до залу пробралися.

Чому кажу про це - мінчанки були в Балтійській лізі-2019/20 опонентками «Галичанки-ЛНУ», тож цікавився виступами білоруського екіпажу на всіх фронтах (між іншим, львів’янки встигли «до карантину» вибороти золото «на Балтиці», з чим їх варто привітати!).

Принагідно, зазначу, що основна й дочірня команди мінського СКА вже грали свої матчі без публіки, але, як підказали мої білоруські колеги, то все було рішення клубів, але федерація теж готова до перемовин про дострокове завершення сезону. Менш за все це скидається на експромт, адже опікунську раду БФГ очолює голова Слідчого комітету Республіки Білорусь Іван Носкевич.

Цікаво, що диплом юриста, нинішній генерал-майор юстиції здобував посеред 90-х у… Харкові. Додамо, що білоруські баскетбол з волейболом ще раніше натиснули стоп-кран.

Тест на захист безпеки

Резюмуючи, висловлю кілька суперечливих тез. Олександр Григорович Лукашенко аксакал не лише в політиці, а й у спорті - він уже без малого 23 роки президент Національного олімпійського комітету. За ідеєю, мав би солідаризуватися з МОК, звідки лунають заклики до країн-членів відкоригувати терміни своїх стартів (як відомо, літні Ігри в Токіо-2020 перенесено на рік). Складно сказати, наскільки дозвіл на проведення внутрішніх турнірів є такою собі грою в ліберальну демократію - на противагу авторитарним методам у побудові економіки чи трактуванні свободи слова.

Зрештою, безпека населення не припускає альтернатив, про що свідчить високий відсоток наявності апаратів штучної вентиляції легенів у білоруських шпиталях. Може, спорт, на думку першої особи, нівелює всілякі острахи в суспільстві?

Так чи інакше, а обожнюваний батьком сябрів хокей не дає приводів. Ну, скасували чемпіонат світу в Швейцарії, ну відпали домашні спаринги білорусів з Латвією та Казахстаном. Однак команда в зелено-червоних светрах все ж з’їхалася на плановий тренувальний збір під орудою Михайла Захарова. Між іншим, не лише мені він добре знайомий - цей наставник з осені 2009 по 2011-й тренував українську збірну, а як форвард мінського «Динамо» десятки разів протистояв «Соколу» в чемпіонатах СРСР.

Так от, до табору захаровської дружини прибули не тільки лідери суто білоруських клубів. Тут чимала когорта «російських» контрактників - двоє з череповецької «Сєверсталі», по одному з нижньогородського «Торпедо», омського «Авангарду», підмосковного «Вітязя».

Розглядалася навіть поява натуралізованих Ніка Бейлена й Джеффа Плата, та вони не наважилися, Втім, свої «блудні сини» з-за океану прилетіли - Степан Фальковський та Ілля Соловйов. Начебто, всі півтори дюжини призовників пройшли належне антивірусне тестування й попередню хатню «відсидку».

…Звичайно, будь-хто з українських атлетів доєднається до наших побажань географічним сусідам доброго самопочуття. Але навряд чи білоруська оригінальність доречна для нас. Тим паче, й НОК України вустами Сергія Бубки, й міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт обґрунтували необхідність поставити календарні заходи «на паузу», водночас пообіцявши зробити все можливе для запобігання бюджетним втратам спорту. Трофеї здобудемо згодом, а сьогодні найважливіше - здоров’я. Цьому точно не заперечиш.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ ("Україна молода") 

Прочитано 71 раз Последнее изменение Суббота, 11 Апрель 2020 22:32

Последнее от
Notice: Undefined property: stdClass::$author in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Notice: Trying to get property of non-object in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435