Реформування середньої освіти. Чому Україні потрібна нова школа?

Rate this item
(9 votes)

Своїми думками з цього приводу ділиться народний депутат України, член фракції «Народний фронт» у Верховній Раді, ветеран нашої журналістської організації Петро Ванат.

В Україні розпочато масштабне реформування середньої освіти. Базові засади цього процесу розроблені та втілюються в життя за провідної участі «Народного фронту». Їх ідейним керівником і водночас виконавцем цієї нелегкої роботи є міністр освіти України Лілія Гриневич, до речі, представник «Народного фронту».

Формула нової української школи має 8 компонентів:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні необхідних для успішної самореалізації в суспільстві компетентностей. 

Виділено 10 ключових компетентностей для нової української школи:

01 - Спілкування державною і, у разі відмінності, рідною мовами; 02 - Спілкування іноземними мовами; 03 - Математична грамотність; 04 - Компетентності в природничих науках і технологіях; 05 - Інформаційно-цифрова компетентність; 06 - Уміння вчитися впродовж життя; 07 - Соціальні і громадянські компетентності; 08 – Підприємливість; 09 - Загальнокультурна грамотність; 10 - Екологічна грамотність і здорове життя.

Спільними для всіх компетентностей є: вміння читати і розуміти прочитане; вміння висловлювати думку усно і письмово; критичне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; ініціативність; творчість; вміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; вміння конструктивно керувати емоціями; застосовувати емоційний інтелект; здатність до співпраці в команді. У рамках запровадження компетентнісного підходу буде створено нову систему вимірювання й оцінювання результатів навчання. Зокрема, буде змінено зміст ЗНО.

2. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини. Буде забезпечено неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, подолано будь-яку дискримінацію. Учителів навчатимуть, як плекати гідність і віру учнів у себе.

3. Вмотивований вчитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. На допомогу йому буде створено освітній портал з методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами. Велика увага приділяється матеріальному стимулюванню. У проекті Закону «Про освіту» закладається норма про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці. 

Вчителю буде надано академічну свободу. Він зможе готувати власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання, активно виражати власну фахову думку. Держава гарантуватиме йому свободу від втручання у професійну діяльність.

4. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

На практиці реалізовуватиметься принцип дитиноцентризму. «Нова школа» буде організована за моделлю поваги до прав людини, демократії та плекатиме українську ідентичність.

5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

Ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня як особистості, громадянина і фахівця.

Поняття «освіта», «освітній процес» в їх сучасному розумінні включає навчання, виховання і розвиток. 

Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема, морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Виховання не буде винесено в окремі «заняття з моралі». Формування характеру можливе лише через наскрізний досвід. «Нова школа» буде організована за моделлю поваги прав людини, демократії.

6. Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

Закон «Про освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти: початкова освіта (4 роки), базова середня освіта (5 років) та профільна середня освіта (3 роки), яка здобувається в ліцеї або закладах професійної освіти в залежності від вибраної учнем освітньої траєкторії. Загальна тривалість навчання в «Новій школі» збільшиться до 12 років, таким чином зі школи випускатиметься повнолітня, повністю підготовлена та відповідальна за власне життя людина.

7. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію. 

В умовах децентралізації на центральному рівні управління будуть визначатися стандарти освіти. За дотримання цих стандартів буде відповідати окремий центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти із залученням громадськості. Натомість безпосереднє управління школами буде здійснюватися на місцевому рівні. Автономія передбачає і вищий рівень відповідальності закладу освіти. Засновники школи контролюватимуть освітню та фінансово-господарську діяльність закладу освіти, призначатимуть на умовах контракту керівника школи.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

Законопроектом «Про освіту» передбачено повну прозорість фінансування закладів освіти. Зокрема, заклади освіти будуть зобов’язані оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел. Освітня субвенція буде розраховуватися за справедливою формулою, щоб 

Для забезпечення свободи вибору в освіті буде запроваджено принцип «гроші ходять за дитиною», зокрема, це важливо для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту інклюзивно поряд з іншими дітьми у пристосованих для цього школах. Завдяки цьому з’явиться можливість вибору в освіті. Якщо дитина відвідуватиме приватний заклад згідно з власними світоглядними та релігійними переконаннями, держава спрямує туди кошти, виділені на навчання цієї дитини.

У регіонах діятимуть опорні школи базового рівня. Кожну опорну школу буде добре обладнано і зміцнено висококваліфікованими кадрами. Збільшення мережі опорних шкіл дасть змогу отримувати справді якісну освіту дітям з сільської місцевості на рівні базової і старшої профільної школи. 

Впровадження нових підходів потребує побудови якісно нового освітнього середовища дитини. Це стосується не лише зміну формату стосунків між учнями, батьками та вчителями, а й організації простору й класу: крім класичних варіантів буде використано новітні мобільні робочі місця, які легко переорієнтовувати для групової роботи. 

Учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності. З’явиться можливість навчання в різновікових предметних або міжпредметних групах.

У «Новій школі» буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками.

Ідеї, як бачите, цікаві, новаторські , потреба в них давно стала для нашого суспільства нагальною. Тож справа лише за тим, щоб всім разом працювати над їх втіленням в життя.

Петро Ванат, народний депутат України, 

фракція «Народний фронт»,

ветеран ЗОО НСЖУ

Read 883 times Last modified on Середа, 05 жовтня 2016 18:03