Лились пісні Назарія душевні, відлунювали в люблячих серцях

Оцените материал
(2 голосов)

До глядацького залу Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки зійшлися шанувальники творчості світлої пам’яті народного артиста України, неперевершеного співака, лауреата Шевченківської премії Назарія Яремчука. Це – артисти, письменники, науковці, художники, журналісти й люди робітничих професій, яким дороге саме ім’я видатного митця. Їх зустрічали чудові пісні у його виконанні.

Розпочалася мистецька зустріч піснею-реквіємом Степана Гіги на слова Степана Галябарди «У райськім саду», присвячена народному співцеві: 

На могилі моїй посадіть молоду яворину

І не плачте за мною – за мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну.

Певно, в цьому і є та найтяжча провина моя.

Ведуча вечора, завідувачка відділу краєзнавства бібліотеки Тетяна Паливода оголосила, що відбудеться презентація книги запорізької журналістки, членкині НСЖУ Віри Середи (Юрик) «Пісня Назарія – як море широка». Книга побачила світ на малій батьківщині митця у видавництві «Черемош» міста Вижниця Чернівецької області. Ініціатор видання – начальник відділу культури Вижницької РДА Наталя Додяк. Редактор – член Національних спілок письменників і журналістів України Пилип Юрик.

Пані Тетяна сказала, що коли прочитала книгу, то для себе визначила, що вона не лише присвячена великому співакові Назарію Яремчуку, а й відтворює спосіб життя авторки – кожна її зустріч знакова. Відтак ведуча надала слово пані Вірі, яка розпочала свою розповідь зі спогадів: 

- Мені пощастило свого часу доторкнутися до творчості Назарія Яремчука. Кілька перших виступів вокально-інструментального ансамблю «Смерічка» під керівництвом талановитого композитора Левка Дутковського в Запорізькому концертному залі імені Глінки припали на мої студентські роки – то були незабутні концерти! Колектив із квітня 1973 року вже запросили на професійну сцену до Чернівецької філармонії. Солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук вражали не лише унікальними голосами, яскравими піснями, а й особливою енергетикою і концертними костюмами. Усій країні були вже відомі пісні «Червона рута» (переможниця конкурсу «Пісня року»-1971) та «Водограй» («Пісня року»-1972), які композитор Володимир Івасюк доручив виконувати саме «смеречанам».

На екрані – 21-річний Назарій Яремчук із Мирославою Єжеленко виконують «Водограй» Володимира Івасюка в Москві на конкурсі «Пісня року». Потім публіка повертається в 1971 рік. На сцені – Володимир Івасюк, Василь Зінкевич і Назарій Яремчук співають «Червону руту», що стала переможцем «Пісні року». Такого тріумфу українська естрадна пісня на той час ще не знала! 

Пісні "Смерічки", зокрема, «Незрівнянний світ краси» покликали Віру 1978 року в подорож на Буковину, в невеличке гірське містечко Вижниця, де керівник ВІА "Смерічка" Левко Дутковський відкрив талант майбутніх народних артистів Назарія Яремчука й Василя Зінкевича. Пам'ятає вона, як шукала тоді будинок родини Яремчуків, аби побачити, де зростав талановитий митець. Відвідуючи будинок культури, познайомилась із його директоркою Галиною Росинець (по чоловіку Левіною), котра показала заклад культури і сцену, з якої вперше пролунали пісні "Смерічки".

У 80-ті роки минулого століття авторці майбутньої книги пощастило двічі зустрітися й поговорити з Назарієм Яремчуком під час його виступів у Запоріжжі. Один із концертів відбувся після його повернення з Міжнародного конкурсу естрадної пісні "Братиславська ліра", де співак здобув одразу три призи – "Улюбленець публіки", приз ЦК комсомолу Словаччини і приз за артистизм. Дуже вразило Віру те, як легко було з ним розмовляти (а це ж уже був заслужений артист України, дуже популярний співак). Запорізький зал шаленів після кожної його пісні. Але в нього - жодних ознак зіркової хвороби! А ще це був дуже красивий чоловік. Та він умів бути досить яскравим, рухливим на сцені й непомітним, скромним серед людей. Тоді Віра й не гадала, що автограф, який залишив митець на згадку на скромному фотознімку з журналу "Україна", буде зберігати все життя як найдорожчу реліквію.

- Із 2004 року я почала працювати в запорізькій пресі, - згадує авторка книги. - Для газети «Подробности» підготувала велике інтерв’ю на чотирьох шпальтах із запорізьким композитором і співаком Анатолієм Сердюком. У ньому митець розповів, зокрема, про знайомство і співпрацю з Назарієм Яремчуком. Заслужений артист естрадного мистецтва України, член НСЖУ Анатолій Сердюк – один із героїв цієї книги. Зацікавлені можуть познайомитись із його спогадами про славетного митця в книзі (Її авторка подарувала бібліотеці. – Ред.), а афіша Львівського концерту, присвяченого пам’яті Назарія в березні 2007 року – в експозиції нашої презентації.

Анатолій виконав свою пісню на вірші Миколи Луківа «Моя Україна», що звучала тоді у львівському концерті. Митець також поділився гарними спогадами про свого старшого колегу – Назарія Яремчука, з яким виступав в Україні й Румунії. Спогади Анатолія, за словами авторки книги, спонукали її збирати цікаві матеріали про видатного митця. 2008 року подружжя Юриків – Пилипа й Віру - запросили на Одещину взяти участь в Олійниківських читаннях «Ярмарок сміху» з нагоди 100-річчя від дня народження видатного письменника Степана Олійника. У фестивальних концертах брав участь і народний артист України Микола Свидюк – його інтерв’ю доповнило образ Назарія. Скажімо, він полюбляв грати у більярд. А ще писав вірші, показав їх одного разу Миколі, аби той, можливо, поклав на музику. Яка їхня подальша доля? Про це йдеться в книзі. 

- 2009 року після понад 30-річної перерви я знову поїхала на Буковину, - розповіла Віра Середа. - У день Незалежності України в Кіцмані в урочистому концерті вперше наживо почула спів дочки Назарія Марічки Яремчук, яка того року закінчила школу та вступила до Київської музичної академії й паралельно - до Чернівецького національного університету. Кілька років потому, 2013-го, вона виступала в Запоріжжі. У книзі – дві публікації про Марічку. Відвідавши виставку з нагоди 60-річчя талановитої модельєрки Алли Дутковської (на жаль, на той час покійної) у Чернівецькій обласній бібліотеці, познайомилась із творцем «Смерічки» Левком Дутковським. Про нього та Аллу Дутковську читач також знайде в книзі цікаву інформацію. 

Розповідь журналістки супроводжувалася світлинами, знятими під час фестивалів і мистецьких заходів пам’яті видатного митця. Учасники презентації переглянули кілька відео з виступами співака - знову співав незабутній Назарій. Пісні чистим струмком ніби переливалися в променях зірок, змушували кожне серце відлунювати їхні чудові мелодії й слова. Слухаючи «Стрілецький романс» Остапа Гавриша на вірші Степана Галябарди, разом зі співаком усі відчули хвилювання за долю України, української мови, актуальність твору в наші дні. А з піснею «Дай, Боже, радості» Геннадія Татарченка на вірші Андрія Демиденка кожен рядок сприймався як Назарієві побажання глядачам:

Дай, Боже, радості, світлої радості

Кожному серцю і кожному дому!

Журналістка розповіла про зустрічі із синами Назарія – нині народними артистами України Дмитром і Назаром (молодшим), музичним керівником цього ансамблю в 70-ті роки Гаммою Скупинським - нині успішним, визнаним у Франції, Словаччині, Гонконзі та США американсько-українським композитором, доктором музичного мистецтва з композиції Бостонського університету, а також із народним артистом України Павлом Дворським, якого пов’язують із Назарієм 18 років спільної праці (його «Стожари» на вірші Володимира Кудрявцева звучали майже в кожному концерті Назарія Яремчука), іншими митцями й людьми, які бережуть свою історію, люблять тих, хто примножував українську славу. Учасники мистецької зустрічі дізнались, як авторка книги й музичний керівник «Смерічки» (1979-85 роки) Олександр Соколов працювали над главою «Смерічка», музика й морські простори в житті Саші Соколова».

Редактор книги, член НСЖУ Пилип Юрик зазначив, що кожне інтерв’ю, кожен нарис створений Вірою «наживо», ексклюзивно. Тобто, це було спілкування з людьми, а не знайдене в Інтернеті та скомпільоване. А ще, за його словами, він працював над книгою тільки як редактор, а не коректор. Бо Віра пише досить грамотно. Тому не довелося розставляти коми чи виправляти граматичні помилки. 

Письменник і журналіст, член НСПУ й НСЖУ Костянтин Сушко сказав, що така книга дуже необхідна, особливо в нашому, Запорізькому краї. Бо вона є самою історією українського пісенного мистецтва, сприяє вихованню молоді в дусі патріотизму. А тому було б дуже добре провести презентацію і в обласній філармонії, адже на цій сцені дав не один концерт і Назарій Яремчук.

Закінчилася презентація переглядом історичних світлин мистецького шляху видатного співця в супроводі пісні Остапа Гавриша на слова Володимира Гостюка «Де смереки стрункі» у виконанні незабутнього Назарія Яремчука.

Відтак було фотографування з авторкою на згадку, її автографи. Багато глядачів дякували журналістці за чудову й таку потрібну працю.  

Сергій Стрілець

 

 

Прочитано 76 раз Последнее изменение Воскресенье, 02 Февраль 2020 18:39

Последнее от
Notice: Undefined property: stdClass::$author in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435

Notice: Trying to get property of non-object in /home/myhostzp/nsju.zp.ua/www/templates/vt_magazine/html/com_k2/templates/default/item.php on line 435