“Багато років пройшло з тих пір, але я пам’ятаю той бій, наче він був вчора. То були страшні часи для нашої країни. До бійки залишилися лічені години. Ми ретельно готувалися до наступу. Наше військо підійшло до Жовтих Вод. У цій місцевості стояла важлива стратегічна фортеця, яка служила оружейницею для польського війська. Коли ми були вже близько, то побачили ляхів під штандартами Стефана Потоцького, які вже нас там чекали. До початку бою, Богдан взяв пістолет, вистрелив вгору і скомандував товаришам йти в атаку. Швидкі нальоти запорожців загнали польське військо в глухий кут. А потім почалася різня: козаки знищили все військо Потоцького.
Наступного дня ми повернулися до Києва. Польський король виплатив дань козакам за поразку у битві.”
Сотні таких легенд збереглися в історії нашої незалежної держави. Їх добре пам’ятають нащадки. Нині в Україні теж відроджують козацтво. Збереглося багато козацьких традицій. Кожного року проводяться змагання з бойових мистецтв на острові Хортиця, не можна не згадати й школу “Джур”, де готують майбутніх воїнів.
Андрій Шевченко